АНАЛІЗ ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНОЇ АДАПТАЦІЇ ДО НАВЧАННЯ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ
DOI:
https://doi.org/10.32782/naturaljournal.16.2026.4Ключові слова:
психофізіологічна адаптація (ПА), здобувачі вищої освіти, воєнний стан, кореляційний аналіз, спортивні спеціальності, навчальний процес, екстремальна ситуація, тривожністьАнотація
У дослідженні проведено комплексний аналіз психофізіологічної адаптації (ПА) до навчання в умовах воєнного стану як екстремальної ситуації у 86 практично здорових студентів 17–28 років чоловічої статі спортивних та неспортивних спеціальностей Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького. Для діагностики ПА використовували авторську комп’ютерну програму "Інтегральна оцінка психофізіологічної адаптації людини" (КП ІОПАЛ), яка автоматично обробляла комплекс психофізіологічних показників функціонування організму та забезпечувала їх інтегральну оцінку. Виявлено достовірні відмінності рівнів ПА за психофізіологічними показниками реактивної тривожності (РТ), систолічного артеріального тиску (САТ), частоти серцевих скорочень (ЧСС), вестибулярної функції (ВФ) та теппінг-тесту (ТТ) між студентами спортивних і неспортивних спеціальностей. Встановлено кореляцію між рівнем ПА та тривожністю, ЧСС та артеріальним тиском (АТ). Серед студентів неспортивних спеціальностей виявлено значно більшу частку осіб з низьким рівнем ПА, що корелював із підвищеною тривожністю (p<0.01), ЧСС і АТ (p<0.05) та низькими показниками ВФ і психоемоційного сприйняття (p<0.05), що підтверджувало роль психо-емоційного та вегетативного компонентів адаптації в умовах хронічного стресу та вказувало на підвищений ризик дезадаптації. Предикторами оптимальної ПА визначені показники ЧСС, АТ та РТ. Спостерігалася статистично значима різниця у психофізіологічних показниках між досліджуваними групами обстежуваних (p < 0.01). Низька ПА у студентів неспортивних спеціальностей асоціювалася з порушеннями харчування, сну та низькою фізичною активністю. Натомість особи з високою ПА демонстрували ефективні стратегії подолання стресу. На основі отриманих результатів розроблено практичні алгоритми скринінгу ПА та інтервенції, які можуть бути корисними для охорони здоров’я здобувачів вищої освіти та корекції їх ПА.
Посилання
Бишевець Н. Г., Голованова Н. Л. Динаміка психофізіологічних показників українських здобувачів вищої освіти в умовах військового стану. Педагогічна академія: наукові записки. 2024. № 6. https://doi.org/10.57125/pedacademy.2024.05.29.01
Коваль К. Розробка комп’ютеризованого методу інтегральної оцінки психофізіологічної адаптації людини. Світ наукових досліджень – 2025 : матеріали міжнар. мультидисциплінар. наук. інтернет-конф. Тернопіль – Ополе, 2025. Вип. 40. С. 173–175 [Електронний ресурс]. URL: https://www.economy-confer.com.ua/full-article/6205/ (дата звернення: 24.02.2026).
Коваль К. Г., Хоменко С. М., Юхименко Л. І. Психофізіологічні основи поняття стресостійкості людини. Mechanisms of Development of the Scientific and Technical Potential of Modern Society – 2024 : матеріали XL міжнар. наук.-практ. конф. Salzburg. 2024. С. 29–31. https://doi.org/10.70286/isu-25.09.2024
Комп’ютерна програма «Інтегральна оцінка психофізіологічної адаптації людини» : свідоцтво про реєстрацію авторського права № 139404. Україна : УКРНОІВІ, 31.10.2025. Бюл. № 94 [Електронний ресурс]. URL: https://iprop-ua.com/cr/rdysqp4c/ (дата звернення: 24.02.2026).
Массанов А. Теоретична модель розвитку стресостійкості у спортсменів. Наука і освіта. 2025. № 2. С. 37–45. https://doi.org/10.24195/2414-4665-2025-2-5
Стресові стани населення України в контексті війни. Результати всеукраїнського опитування. Портал Соціологічної асоціації України [Електронний ресурс]. URL: https://sau.in.ua/research/stresovi-stany-naselennya-ukrayiny-v-konteksti-vijny-rezultaty-vseukrayinskogo-opytuvannya/ (дата звернення: 24.02.2026).
Хоменко І. М., Шевчук Т. В. Формування морфофункціональної готовності та особливості процесів адаптації студентів на вихідному етапі навчання в закладі вищої освіти. Вісник Вінницького національного медичного університету. 2023. Т. 27, № 3. С. 474–482. https://doi.org/10.31393/reports-vnmedical-2023-27(3)-20
Шинкарук О., Лисенко О., Федорчук С. Стрес та його вплив на змагальну та тренувальну діяльність спортсменів. Фізична культура, спорт та здоров’я нації. 2017. Вип. 3 (22). С. 469–476.
Юхименко Л. І., Хоменко С. М., Коваль К. Г. Психофізіологічні основи навчальної діяльності здобувачів вищої освіти України. Prospects of Innovative Development in Science and Technology ‒ 2024 : матеріали XXVIII міжнар. наук.-практ. конф. Gothenburg, 2024. С. 30–37.
Boltivets S., Furman A. V., Furman O., Korolchuk V., Korolchuk M. Integrating psychophysiological technologies for stress management: challenges and solutions in the Ukrainian healthcare system. European Journal of Trauma and Dissociation. 2025. Vol. 9, № 4. P. 100603. https://doi.org/10.1016/j.ejtd.2025.100603
Byshevets N., Andrieieva O., Pasichniak L., Goncharova N., Yarmak O., Zakharina E., Blystiv T. Evaluation of emotional disorder risk in students with low physical activity levels under stressful conditions. Journal of Physical Education and Sport. 2024. Vol. 24, № 4. P. 894–904. https://doi.org/10.7752/jpes.2024.04102.
Cellini N., Grondin S., Stablum F., Sarlo M., Mioni G. Psychophysiological stress influences temporal accuracy. Experimental Brain Research. 2023. Vol. 241. P. 2229–2240. https://doi.org/10.1007/s00221-023-06676-9.
Food Frequency Questionnaire (FFQ) [Електронний ресурс]. URL: https://biolincc.nhlbi.nih.gov/media/studies/framoffspring/Forms/Exam%203%20Food%20Frequency%20Questionnaire.pdf (дата звернення: 24.02.2026).
Gerber M., Schilling R., Colledge F., Ludyga S., Pühse U., Brand S. More than a simple pastime? The potential of physical activity to moderate the relationship between occupational stress and burnout symptoms. International Journal of Stress Management. 2020. Vol. 27, № 1. P. 53–64. https://doi.org/10.1037/str0000129
Holubnycha L., Matsapura L., Miroshnik L., Hetmanets I., Kovalchuk O., Khodakovska O. Psychophysiological adaptation of international students to learning abroad. International Journal of Innovative Research and Scientific Studies. 2022. Vol. 5, № 1. P. 37–46. https://doi.org/10.53894/ijirss.v5i1.359
International Physical Activity Questionnaire (IPAQ) [Електронний ресурс]. URL: https://youthrex.com/wp-content/uploads/2019/10/IPAQ-TM.pdf (дата звернення: 24.02.2026).
Kasap K., Kurt B. Exploring the correlation of physiological stress signals with student exam performance: a preliminary study. Applied Psychophysiology and Biofeedback. 2025. Vol. 50. P. 149–164. https://doi.org/10.1007/s10484-025-09685-2.
Nele A., De Witte J., Buyck I., Daele T. V. Combining biofeedback with stress management interventions: a review. Applied Psychophysiology and Biofeedback. 2019. Vol. 44. P. 71–82. https://doi.org/10.1007/s10484-018-09427-7.
Raccanello D., Burro R., Aristovnik A. et al. Coping and emotions of global higher education students to the Ukraine war worldwide. Scientific Reports. 2024. Vol. 14, № 1. P. 1–11. https://doi.org/10.1038/s41598-024-59009-3.
Restrepo J. E., Bedoya Cardona E. Y., Cuartas Montoya G. P., Cassaretto Bardales M. de los M., Vilela Alemán Y. P. Academic stress and adaptation to university life: mediation of cognitive-emotional regulation and social support. Anales de Psicología. 2023. Vol. 39, № 1. P. 62–71. https://doi.org/10.6018/analesps.472201.
Yukhymenko L. Characteristics of anxiety in the conditions of strenuous activity. Paradigmatic view on the concept of world science ‒ 2020 : collection of academic papers ΛΌГOΣ. Toronto, 2020. Vol. 1, P. 136–137. https://doi.org/10.36074/21.08.2020.v1.49.
Yukhymenko L., Pustovit O. Psychophysiological basis of individual human behavioral reactions. ScienceRise: Biological Science. 2021. № 1 (26). P. 14–19. https://doi.org/10.15587/2519-8025.2021.228652.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
