ПОНЯТТЯ І ПРОЯВИ СОЛІТАРНОСТІ В ЕКОЛОГІЇ ТВАРИН
DOI:
https://doi.org/10.32782/naturaljournal.16.2026.30Ключові слова:
аутекологія, просторова структура популяції, соціальні системиАнотація
Поняття солітарності стосується різних проявів усамітненого способу життя тварин, і його основним застосуванням є позначення поодинокого способу життя всіх особин у позарепродуктивний період, коли тварини не формують шлюбні пари або сімейні групи типу «мати+прибулі». Розглянуто словникові тлумачення солітарності та її синонімію, приклади застосування в екології тварин та інших галузях знання, визначення поняття у тлумачних словниках та наукових публікаціях. Поняття розглянуто на прикладі ссавців для обмеження різноманіття його проявів і тлумачень з метою більш чіткого окреслення феномена. Явище солітарності закономірно проявляється у групах з вузькими або іншим чином обмеженими просторовими і трофічними нішами. Зокрема, солітарність виявляється незмінним атрибутом багатьох груп верхівкових хижаків (напр., ведмідь, рись, росомаха), проте властиве й іншим групам, критично залежним від дефіциту ресурсів (напр., види родин Mustelidae, Spalacidae, Soricidae). Розглянуто динаміку рівня солітарності, причини її виникнення і механізми зворотної соціалізації. Солітарність особливо яскраво проявляється у хижих тварин, які часто є верхівковими хижаками. Проте явище солітарності є зворотним, і точкою відліку є старти репродуктивних циклів, після чого соціалізація убуває аж до досягнення повної солітарності. Солітарність може бути вимушеною і набутою при значному розрідженні популяцій, зокрема й внаслідок надмірної їх експлуатації (полювання), погіршення умов існування з надмірною смертністю або наднизькою плідністю, фрагментацією простору і порушеннями міграційних шляхів. Останнє може суттєво трансформувати просторову структуру популяцій і унеможливлювати взаємодії окремих особин, включно з формуванням шлюбних пар або сезонних зграй для колективних полювань. Розглянуто форми здичавіння свійських хижих (псів і котів) як моделі зменшення соціалізації, проте з подальшим формуванням нових її проявів, від усамітненої бродяжності до створення ними зграй.
Посилання
Боровик Е.Н. Чисельність рідкісних і зникаючих видів ссавців у Стрільцівському степовому заповіднику. Вісник зоології. 1999. Том 33 (4–5). С. 80.
Бусел В.Т. (упоряд.). Великий тлумачний словник сучасної української мови: 250 000 слів. Том VIII. Перун, Київ, Ірпінь, 2005. 1728 с.
Велика Українська Енциклопедія. [Електронний ресурс]. URL: https://vue.gov.ua/ (дата звернення 15.01.2026).
Гончаренко Г.Е., Совгіра С.В. (ред.). Словник-довідник сучасних екологічних та природоохоронних термінів. Науковий світ, Київ, 2010. 67 с.
Дзержинський М.Е., Скрипник Н.В., Вороніна О.К., Пазюк Л.М. Біологія індивідуального розвитку. Частина І. Практичний посібник. Київський університет, Київ, 2014. 271 с.
Жила С. Здичавіла велика рогата худоба в Чорнобильському біосферному заповіднику. Theriologia Ukrainica. 2025. Том 29. С. 153–164. http://doi.org/10.53452/TU2913
Загороднюк І. Закономірності розмірної диференціації видів і статей у багатовидовій гільдії. Наукові записки ДПМ. 2009. Том 25. С. 251–266.
Загороднюк І. Природнича термінологія в описах змін біоти в умовах війни та бойових дій. Світові виміри освітніх тенденцій. 2023. Том 16. С. 30–41.
Загороднюк І. Дикі пси (Canis familiaris) Голосіївського лісу. Novitates Theriologicae. 2025. Том 17. С. 107–118. https://doi.org/10.53452/nt1720
Залевський В.Д., Бронсков О.І. (ред.). Червона книга Донецької області: тваринний світ. Вінницька обласна друкарня, Винниця, 2017. 452 с.
Коробченко М., Загороднюк І. Таксономія та рівні диференціації сліпаків (Spalacidae) фауни України і суміжних країн. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Біологія. 2009. Том 26. С. 13–26.
Коробченко М.А., Загороднюк І.В., Ємельянов І.Г. Підземні гризуни як життєва форма ссавців. Вісник ННПМ. 2010. Том 8. С. 5–32.
Коробченко М. Динаміка просторового розподілу, рийна діяльність та кормозапасання у сліпака східного (Spalax microphthalmus). Theriologia Ukrainica. 2022. Том 23. С. 110–129. https://doi.org/10.15407/TU2311
Ліскіна, І.В. Поодинокі вогнищеві ураження легенів. Туберкульоз, захворювання легенів, ВІЛ-інфекція. 2022. Том 3 (50). С. 68–77. https://doi.org/10.30978/TB2022-3-68
Мусієнко М.М., Серебряков В.В., Брайон О.В. Екологія. Словник-довідник. Либідь, Київ, 2024. 374 с.
Озарків М.В. Нетипова поведінка ведмедя бурого (Ursus arctos Linnaeus, 1758) в умовах реабілітаційного центру диких тварин Галицького національного парку. Функціонування природоохоронних територій в сучасних умовах. Синевир, 2019. С. 68–82.
СУМ... 1970. Бродяга. Білодід, І. К. (ред.). Словник української мови: у 11 томах. Том 1 (А–Б). АН УРСР. Інститут мовознавства. Наукова думка, Київ, 1970. С. 238.
Толстохов А.В. (ред.). Екологічна енциклопедія: у 3 томах. Том 3: О–Я. Центр екологічної освіти та інформації, Київ, 2008. 471 с.
Albrecht G.A. Exiting the anthropocene and entering the symbiocene. Minding Nature. 2016. Vol. 9 (2). P. 14–16.
Begon M., Harper J.L., Townsent C.R. 1986. Ecology: Individuals, Populations and Communities. Sunderland, Mass Inc. 876 p.
Bennett N.C., Jarvis J.U.M. The reproductive biology of the Cape mole-rat, Georychus capensis (Rodentia, Bathyergidae). Journal of zoology, London. 1988a. Vol. 214, 95–106. https://doi.org/10.1111/j.1469-7998.1988.tb04989.x
Bennett N.C., Jarvis J.U.M. The social structure and reproductive biology of colonies of the mole-rat, Cryptotomys damarensis (Rodentia, Bathyergidae). Journal of Mammalogy. 1988b. Vol. 69. P. 293–302. https://doi.org/10.2307/1381379
Bennett N.C., Jarvis J.U.M., Aguilar G.H., McDaid E.J. Growth and development in six species of African mole-rats (Rodentia: Bathyergidae). Journal of Zoology. 1991. Vol. 225 (1). P. 13–26. https://doi.org/10.1111/j.1469-7998.1991.tb03798.x
Bennett N.C., Gutjahr G.H., Faulkes C.G. The reproductive physiology and endocrinology of the African mole-rats. In: Subterranean Rodents: News from Underground. Springer-Verlag, Berlin Heidelberg, 2007. 61–78. https://doi.org/10.1007/978-3-540-69276-8_6
Cambridge Dictionary. [Electronic resource] URL: https://dictionary.cambridge.org/uk/dictionary/english-ukrainian (access date 15.01.2026).
Gompper M.E. The dog–human–wildlife interface: assessing the scope of the problem. In: Gompper M.E. (ed.). Free-Ranging Dogs and Wildlife Conservation. Oxford University Press, 2013. 9–54. https://doi.org/10.1093/acprof:osobl/9780199663217.003.0001
Kappeler P.M. A framework for studying social complexity. Behavioral Ecology and Sociobiology. 2019. Vol. 73, art. 13. https://doi.org/10.1007/s00265-018-2601-8
Kull K. The biosemiotic concept of the species. Biosemiotics. 2016. Vol. 9 (1). P. 61–71. https://doi.org/10.1007/s12304-016-9259-2
Makuya, L., Schradin, C. Costs and benefits of solitary living in mammals. Journal of Zoology, 2024. 323 (1). P. 9–18. https://doi.org/10.1111/jzo.13145
Nowak S., Szewczyk M., Tomczak P., et al. Social and environmental factors influencing contemporary cases of wolf aggression towards people in Poland. European Journal of Wildlife Research. 2021. Vol. 67 (4). P. 69. https://doi.org/10.1007/s10344-020-01455-1
Siegel-Causey D., Kharitonov S.P. The evolution of coloniality. Current Ornithology. 1990. Vol. 7. P. 285–330.
Smith A.F., Kasper K., Lazzeri L., et al. Reduced human disturbance increases diurnal activity in wolves, but not Eurasian lynx. Global Ecology and Conservation. 2024. Vol. 53. Art e02985. https://doi.org/10.1016/j.gecco.2024.e02985
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.




