ОСВОЄННЯ ТЕРИТОРІЇ ПІВНІЧНОГО ПРИЧОРНОМОР’Я ЯК ЧИННИК В ЕКОЛОГО-ГЕОМОРФОЛОГІЧНІЙ ОЦІНЦІ ДЕГРАДАЦІЇ ҐРУНТОВОГО ПОКРИВУ РЕГІОНУ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.35433/naturaljournal.1.2023.109-122

Ключові слова:

етапи освоєння земельних ресурсів, зміни ґрунтового покриву, Північне Причорномор’я.

Анотація

Йдеться про історичні аспекти господарського освоєння території Північного Причорномор'я, яке різною мірою впливало на стан та трансформацію його ґрунтового покриву. Здійснено огляд історичних джерел, у яких викладено форми суспільного устрою, що зумовлював можливості та необхідність використання земельних ресурсів. Обґрунтовано актуальність цілеспрямованого аналізу археологічної та історичної періодизації в господарському освоєнні дослідженої території, представлено коментарі фактичного матеріалу щодо ймовірності певних впливів на якість ґрунтового покриву, визначено етапи, упродовж яких стан ґрунтового покриву перебував під значним впливом певних чинників природного та антропогенного походження, надано авторську оцінку існуючих на той час проблем щодо змін у масштабах поширення оброблюваних земельних угідь та змін їхньої якості. Висновки визначають необхідність спрямування концентрації дослідницьких зусиль на встановлення співвідношень і виведення закономірностей формування ґрунтового покриву у геоморфологічному середовищі, його перетворення унаслідок зростання чисельності населення, різноманітності господарського використання, потужних меліоративних заходів. Різноманітність тектонічних закономірностей в орографії та річковій мережі, строкатість стратиграфічних та літологічних комплексів ґрунтоутворюючих порід, значні відмінності в геоморфологічній будові, складні комбінації значних площ поширення «фонових» генетичних типів ґрунтів та локальних ділянок поширення строкатого ґрунтового покриву, а також історично обумовлена послідовність заселення регіону складають спектр положень аналізу історії використання земельних ресурсів. Наведений історичний екскурс вказує на необхідність спрямування концентрації дослідницьких зусиль на встановлення співвідношень і виведення закономірностей формування ґрунтового покриву у геоморфологічному середовищі, його перетворення унаслідок зростання чисельності населення, різноманітності господарського використання, потужних меліоративних заходів. Вказаний регіон сучасної України, на наш погляд, може інтерпретуватися як ключовий для усього Причорномор'я, оскільки охоплює властиву усьому регіону сукупність тектонічних, літологічних та геоморфологічних особливостей довкілля, інших складників довкілля, в тому числі – різноманітність тектонічних закономірностей в орографії та річковій мережі, достовірні та ймовірні тектонічні порушення та ділянки висхідних та низхідних тектонічних рухів слабкої активності, строкатість стратиграфічних та літологічних комплексів з підвищеним і зниженим заляганням фундаменту нахиленої увалистої та горизонтальної пласкої рівнини на неогенових відкладах, значні відмінності в геоморфологічній будові окремих територій Причорномор'я, обумовлених присутністю різних морфологічних ознак, генетичних типів рельєфу, часом формування різних геоморфологічних таксонів та інтенсивністю перебігу сучасних геоморфологічних процесів, значні площі поширення «фонових» генетичних типів ґрунтів (переважно на межиріччях), та локальні ділянки поширення строкатого ґрунтового покриву, обумовленого значною роллю рельєфу земної поверхні, історично обумовлена послідовність заселення регіону і відповідно – різна міра активності господарської діяльності, зумовлена зміною характеру господарської діяльності – від локального навколо поселень та у приморській зоні, до регіонального, пов'язаного з експансією аграрного виробництва і розвитком зрошуваного землеробства.

Посилання

Буданова В. П., Горский А. А., Ермолова И. Е. Великое переселение народов: этнополитические и социальные аспекты (Серия «Византийская библиотека. Исследования»). СПб. : Алетейя, 2011. 336 с.

Гурова Д. Д. Зміна ландшафтів під впливом сільськогосподарського землекористування на території Запорізької області (кінець ХVIII-початок ХХ століття) : автореф. дис. … канд. геогр. наук : 11.00.01. Київ, 2002. 20 с.

Данильченко О. П. Етнічний розвиток і міжнародні зв’язки Півдня України (Кінець ХIII - перша чверть ХХ століття). Владивосток, 2009. 120 с.

Дмитрук Ю. М., Матвіїшина Ж. М., Слюсарчук І. І. Ґрунти Траянових валів: еволюційний та еколого-генетичний аналіз. Чернівці : Рута, 2008. 228 с.

Дмитрук Ю. М., Слюсарчук І. І. Окремі показники грунтів, похованих під Траяновим валом. Землеустрій і кадастр: науково-виробничий журнал. 2010. №4. С. 52–62.

Залізняк Л. Л. Нариси стародавньої історії України. Київ : Абрис, 1994. Золотун В. П. Некоторые свойства палеопочв и вопросы датировки курганов на юге Украины. Материалы по археологии Северного Причерноморья Одесского археологического музея. 1970. №6. С. 168–181.

Золотун В. П. Развитие почв юга Украины за последние 50-45 веков : автореф. дисс. … д- ра с/х наук. Киев, 1974. 74 с.

Лисецкий Ф. Н. Пространственно-временная организация. Белгород : Изд-во Белгор. гос. ун-та, 2000. 304 с.

Пащенко В. М. Методологические проблемы ландшафтоведческого анализа и синтеза : дисс. ... д-ра геогр. Наук : 11.00.01. Киев, 1991. 447 с.

Полупан Н. И. Влияние микрорельефа склоновых земель на процессы эрозии. Почвоведение. 1998. №6. С. 753–762.

Вахрушев Б. О. та ін. Рельєф України : Навчальний посібник. Київ : Слово, 2010. 688 с.

Светличный А. А., Черный С. Г., Швебс Г. И. Эрозиоведение: теоретические и прикладне аспекты. Сумы : «Университетская книга». 2004. 410 с.

Скадовский Г. Л. Белозерское городище Херсонского уезда Белозерской волости и соседние городища и курганы между низовьем р. Ингульца и началом Днепровского лимана. Труды VIII Археологического съезда. 1987. Т. 1. С. 75–160.

Субтельний О. Історія України. Київ : Либідь, 1991. 512 с.

Цацкин А. И. Палеопедологичекие реконструкции для позднего плейстоцена юго- запада Русской равнины : автореф. дисс. … канд. геогр. наук. Москва, 1980. 24 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-04-04