ОЦІНЮВАННЯ ЕКОСИСТЕМНИХ ПОСЛУГ ЗЕЛЕНИХ НАСАДЖЕНЬ ПАРКУ КУЛЬТУРИ Й ВІДПОЧИНКУ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА (МІСТО КРЕМЕНЕЦЬ) З ВИКОРИСТАННЯМ ІНСТРУМЕНТУ I-TREE ECO
DOI:
https://doi.org/10.32782/naturaljournal.5.2023.12Ключові слова:
парк, екосистемні послуги, каштан кінський, береза бородавчаста, м. Кременець, вуглець, вид дерева, поверхневий стікАнотація
Актуальність оцінювання екосистемних послуг зелених насаджень парку культури і відпочинку імені Т. Шевченка за допомогою інструменту i-Tree Eco полягає в тому, що це дозволяє науково обґрунтувати важливість зелених зон для міста, здоров’я громадян, а також визначити способи оптимізації догляду та розвитку парку, збалансувавши його роль як природного резервуара, місця для відпочинку та рекреації, а також ресурсу для покращення якості повітря та зменшення викидів вуглецю в місті. Це допомагає ухвалювати оптимальні рішення щодо управління та розвитку зеленої інфраструктури в контексті сталого розвитку та забезпечення комфортного життя міського населення. Метою роботи є оцінка екосистемних послуг зелених насаджень парку культури і відпочинку імені Т. Шевченка з використанням інструменту i-Tree Eco. Для аналізу екосистемних послуг зелених насаджень парку імені Т. Шевченка за допомогою інструменту i-Tree Eco можна використовувати такі методи, як збір і аналіз даних про розмір і стан дерев, оцінку кількості депонованого вуглецю, а також вимірювання їхнього впливу на якість повітря та міське середовище. Додатково можна провести оцінку вартості екосистемних послуг, як-от зменшення шуму та температури повітря, збереження водних ресурсів і поліпшення естетики парку, щоб визначити їх важливість для місцевого середовища. У результаті досліджень під визначення екосистемних послуг виміряно 77 дерев. Так, найбільш поширеними видами є каштан кінський (Aesculus hippocastanum L.,), липа дрібнолиста (Tilia cordata Mill.), береза бородавчаста (Betula pendula Roth.). У розподілі розмірів дерев у парку культури і відпочинку імені Т. Шевченка спостерігається значна різноманітність. Більшість дерев (53,3%) мають діаметр у діапазоні від 18,1 до 30,0 см, тоді як приблизно третина (27,3%) перебуває в діапазонах 12,1–18,0 і 30,1–36,0 см. Лише невелика кількість дерев (14,3%) мають діаметр від 3,1 до 12,0 см. Насадження парку має значний потенціал для депонування вуглецю та запобігання стоку. Він утримує 131,10 т вуглецю на загальну суму 657 184,21 гривень і зменшує стік на 40 812,45 га / рік на суму 10 611,23 гривень. Наукова новизна цього дослідження полягає у використанні інструмента i-Tree Eco для оцінки екосистемних послуг у конкретному парку культури і відпочинку імені Т. Шевченка. Цей підхід дозволяє визначити конкретні екологічні користі та вартість зелених насаджень для цього конкретного місця, що може бути унікальним для даного парку та служити прикладом для подібних досліджень у таких місцях. Проведення оцінки екосистемних послуг зелених насаджень парку культури і відпочинку імені Т. Шевченка з використанням інструменту i-Tree Eco сприятиме усвідомленню важливості та цінності парків у містах, допоможе виробити ефективні стратегії управління та збереженням зелених зон, покращити якість життя місцевого населення.
Посилання
I-Tree Eco (2023) [Electronic resource] URL: https://www.itreetools.org/tools/i-tree-eco ((access date 20.09.2023) [in English]
Bidolakh, D.I., Vasylyshyn, R.D., Myroniuk, V.V., Kuzovych, V.S., & Pidkhovna S. M. (2023). Otsiniuvannia ekosystemnykh posluh zelenykh nasadzhen z vykorystanniam instrumentu i-Tree Eso [Evaluation of ecosystem services of urban green spaces using i-Tree Eco tool]. Naukovyi visnyk NLTU Ukrainy [Scientific Bulletin of UNFU], 33, 2. Р. 07–13 [in Ukrainian].
Varukha, A. (2022). Ohliad pidkhodiv z otsinky ekosystemnykh posluh cherez pryzmu yikhnoho zastosuvannia dlia vyznachennia zbytkiv, zavdanykh viiskovymy diiamy rf na terytorii Ukrainy [Review of approaches to the assessment of ecosystem services through the prism of their application to determine the damage caused by the military actions of the Russian Federation on the territory of Ukraine] Lviv, «Kompaniia.“Manuskrypt”» [in Ukrainian].
Vasyliuk, O., Varukha, A., Kuzemko, A., Moisiienko, I., Kolomytsev, H., Spriahailo, O., Lavrinenko, Ka., Sirenko, I., Chusova, O., Sadohurska, S., & Bezsmertna, O. (2023). Ekosystemnyi dobrobut: metodyka obrakhunku ekosystemnykh posluh nepriamymy metodamy [Ekosystemnyi dobrobut: metodyka obrakhunku ekosystemnykh posluh nepriamymy metodamy] Chernivtsi, Druk Art [in Ukrainian].
Cimburova, Z., & Barton, D.N. (2020). The potential of geospatial analysis and Bayesian networks to enable i-Tree Eco assessment of existing tree inventories, Urban Forestry & Urban Greening, 55, 126801, https://doi.org/10.1016/j.ufug.2020.126801 [in English].
Emily, R., Francesco, P., Basu, A.S., & Basu, B. (2020). Investigating the effect of trees on urban quality in Dublin by combining air monitoring with i-Tree Eco model, Sustainable Cities and Society, 61, 102356, https://doi.org/10.1016/j.scs.2020.102356 [in English].
Lin, J., Kroll, C.N., & Nowak, D.J. (2021). An uncertainty framework for i-Tree eco: A comparative study of 15 cities across the United States, Urban Forestry & Urban Greening, 60, 127062, https://doi.org/10.1016/j.ufug.2021.127062 [in English].
Szkop, Z. (2020). Evaluating the sensitivity of the i-Tree Eco pollution model to different pollution data inputs: A case study from Warsaw, Poland, Urban Forestry & Urban Greening, 55, 126859, https://doi.org/10.1016/j.ufug.2020.126859 [in English].
Yao, Y., Wang, Y., Ni, Z., Chen, S., & Xia, B. (2022) Improving air quality in Guangzhou with urban green infrastructure planning: An i-Tree Eco model study, Journal of Cleaner Production, 369, 133372, https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2022.133372 [in English].
