AGROCLIMATIC CONDITIONS OF PEA PRODUCTIVITY IN CHERKASY REGION UNDER CONDITIONS OF CLIMATE WARMING
DOI:
https://doi.org/10.32782/naturaljournal.16.2026.25Keywords:
peas, meteorological indicators, interphase periods, density, height, crop formationAbstract
Global warming leads to a decrease in agricultural production, so the study of their impact on the agroclimatic conditions of growing crops is an important step towards the adaptation of agriculture to new conditions of activity. The purpose of our study is to determine the impact of modern climate change on the conditions of growing peas. The results of the analysis of the dynamics of average regional yield are presented. The difference in annual agrometeorological indicators in terms of different years in terms of yield is traced. The amount of precipitation in the critical period for crop development, which affects the level of yield, was established: in years with low yields, their amount was only 36 – 47 mm, while in productive years – 76 – 119 mm. In favorable periods, the height of plants at the beginning of flowering fluctuated within 57-74 cm, while in unfavorable ones – it decreased to 28 – 39 cm. The dependence of pea yields on the average air temperature for the period from germination to the formation of inflorescences is established. This dependence is characterized by a correlation coefficient of 0,52. At average air temperatures ranging from 11 to 190C, yields from 11 to 34 c/ha are formed. It was studied that one of the most informative characteristics of crops is the height of plants. The maximum yield was obtained at a pea height of 57–74 cm. At higher and lower values of height, the crop yield decreased. Low yields (1,1–1,7 t/ha) correspond to crops with a height of 28–40 cm. Plants with a height of 75–80 cm, with weak straw, are prone to lodging due to load or due to strong winds or heavy rainfall. Sowing density is the second photometric characteristic that significantly affects the pea yield. High yields of peas were collected in the region when the plant density was 159 – 180 plants per 1 m2. Their value reached 2,8 – 3,4 t/ha. The lowest yields from 1,1 to 1,7 t/ha are obtained with thinned crops of 96 – 130 plants per 1 m2. Multifactorial dependences of the pea yield on agrometeorological factors were obtained, which can be used to refine the forecast of the average pea yield for the region.
References
Вольвач, О. В., Жигайло, О. Л., Колосовська, В. В., Костюкєвич, Т. К. Агроекологічна оцінка умов вирощування гороху в Запорізькій області України. Науково-практичний журнал Екологічні науки. 2021. 3 (36). С. 81–85. DOI https://doi.org/10.32846/2306-9716/2021.eco.3-36.13
Глубокий О. М., Авраменко С. В., Попов С. І. Формування продуктивності сортів гороху залежно від умов вирощування в східному лісостепу України. Генетичні ресурси рослин. 2021. № 29. С. 113–122. https://doi.org/10.36814/pgr.2021.29.11
Дворецька С. П., Рябокінь Т. М., Каражбей Т. В. Вплив агрометеорологічних умов на формування продуктивності сортів гороху. Збірник наукових праць Національного наукового центру «Інститут землеробства НААН». 2016. № 1. С. 36–45.
Дідур І. М., Захарчук В. В. Вплив елементів технології вирощування на врожайні показники зерна гороху. Сільське господарство та лісівництво. 2016. № 4. С. 55–61.
Іщенко В.А., Томашина Г.П., Темченко А.М. Поширеність гороху та ефективність елементів його вирощування в умовах північного Степу. Науковий збірник : Вісник Степу. 2013. Вип 10. С. 49–53.
Камінський В. Ф., Сокирко Д. П., Гангур В. В. Вплив технологічних прийомів на формування продуктивності гороху в умовах Лівобережного Лісостепу України. Таврійський науковий вісник. 2021. Вип. 117. С. 73–79. DOI: https://doi.org/10.32851/2226-0099.2021.117.10
Кириченко В. В., Кобизєва Л. Н., Петренкова В. П., Рябчун В. К., Безугла О. М., Маркова Т. Ю. Ідентифікація ознак зернобобових культур (горох, соя) : начальний посібник. Харків : Інститут рослинництва ім. В. Я. Юр'єва УААН, 2009. 172 с.
Ковшакова Т.С., Аверчев О.В. Розробка адаптивних технологій вирощування гороху в умовах півдня України. Матеріали Всеукр. наук.практ. конф. молодих вчених з нагоди Дня науки «Сучасна наука: стан та перспективи розвитку». Херсон, 2019. С. 39–45.
Лихочвор В., Проць Р., Долежал Я. Горох. Львів : Українські технології. Львів, 2003. 64 с.
Петриченко В. Ф., Лихочвор В. В. Рослинництво. Нові технології вирощування польових культур : підруч. Львів : НВФ "Українські технології", 2020. 806 с.
Рибальченко А.М., Косенко В.Ю. Вплив норм висіву гороху на формування елементів структури та урожайність зерна. Землеробство, рослинництво, овочівництво та баштанництво. Таврійський науковий вісник. 2023. № 132. С. 204-209. DOI https://doi.org/10.32782/2226-0099.2023.132.25
Рудніченко Н. Природні ліки для ґрунту і джерело білка для людства. Пропозиція. 2019. № 1. С. 24–29.
Сторожик Л.І., Романов С.М., Балян І.В., Товстенко Я.Ю. Тривалість фаз органогенезу гороху озимого та його продуктивність залежно від елементів технології вирощування в Степу та Лісостепу України. Землеробство, рослинництво, овочівництво та баштанництво. Таврійський науковий вісник. 2024. № 137. С. 281–291. DOI https://doi.org/10.32782/2226-0099.2024.137.34
Телекало Н. В. Вплив комплексу технологічних прийомів на вирощування гороху посівного. Сільське господарство та лісівництво. 2019. Вип. 2 (13). С. 84–93. DOI: https://doi.org/10.37128/2707–5826–2019–2-8.
Третьякова С. О., Чинчик О. С., Оліфірович С. Й. та ін. Перспективи біологізації вирощування зернобобових культур в Україні. Збірник наукових праць УНУС. Умань, 2019. № 94. С. 198–207. DOI: https://10.31395/2415-8240-2019-94-1-198-207.
Чекригін П. М. Результати і перспективи селекції безлисточкових (вусатих) сортів гороху в Інституті рослинництва ім. В. Я. Юр’єва. Селекція і насінництво. Харків, 2003. Вип. 87. С. 42–48.
Чинчик О. С. Вплив біопрепаратів на розвиток бульбочкових бактерій і зернову продуктивність сортів гороху. Збірник наукових праць ПДАТУ. Кам’янець-Подільський, 2015. Вип. 23: с.-г. науки. С. 60–67.
Chen C., Miller P., Muehlbauer F. et al. Winter pea and lentil response to seeding date and micro-and macro-environments. Agronomy Journal. 2006. Vol. 98. P. 1655-1663.
