АБІОТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЕКОСИСТЕМ МИСІВ ПІВНІЧНО-ЗАХІДНОЇ ЧАСТИНИ ЧОРНОГО МОРЯ

Анотація

У статті проаналізовано та узагальнено відомості про утворення, трансформацію та абіотичні особливості кам’яних мисів у бідній твердими субстратами північно-західній частині Чорного моря (ПЗЧМ). Дослідження екосистем мисів (ЕМ) – тверді субстрати, гідродинаміка, якість водного середовища, проводили в Одеському морському регіоні у 1991–2021 рр. У літературних джерелах миси, як особливий тип екосистем, раніше не розглядались. Відповідно до сучасних уявлень, кам’яні миси є компонентами глобального прибережно-шельфового біотопу перифіталі. У ПЗЧМ вони формуються в контактній зоні «суша – море – атмосфера» у процесі трансгресії, зсувів та розмиву м’яких ґрунтів. Кам’яні миси виконують роль каркасу берегової лінії, утримуючи піщані пересипи лиманів та пляжі від розмиву під час уздовжберегової міграції наносів. ЕМ знаходяться в динамічному зв’язку з пухкими донними ґрунтами, що примикають до них, відрізняються найбільшою біотопічною різноманітністю серед усіх прибережних екосистем. Для ЕМ характерна стабільність (десятиліття, століття) великих уламків, мінливість (тижні, місяці) пухких опадів та висока динамічність водної маси (години, доби). Миси знаходяться під впливом вітрів, хвиль, течії, що забезпечує вентиляцію їх екосистем, перешкоджає накопиченню метаболітів, зараженню всієї водної товщі H2S і розвитку гострої гіпоксії, створює сприятливі умови для гідробіонтів з різних систематичних груп за температурою, солоністю, вмістом розчиненого О2, величиною рН. У випадках виходу сірководню на прибережні мілководдя, ЕМ стають резерватами для гідробіонтів, що населяють сусідні екосистеми. Показано, що миси відіграють надзвичайно важливу роль у збереженні біот і самі потребують спеціальної охорони.