БІОГЕОХІМІЧНИЙ ЦИКЛ ПЛЮМБУМУ В УМОВАХ ЕКОСИСТЕМ ГРАБОВИХ ДІБРОВ СЕРЕДНЬОГО ПРИДНІПРОВ’Я
DOI:
https://doi.org/10.32782/naturaljournal.10.2024.21Ключові слова:
лісові екосистеми, ґрунт, атмосферне осадження, лісова підстилка, листяний опад, фітомаса, біоакумуляція рослинами, фітотоксичність, біогеохімічний цикл мікроелементів, забрудненняАнотація
Забруднення міського атмосферного повітря є глобальною проблемою, яку визнано важливим чинником впливу на здоров’я людини. Зелені насадження та лісові екосистеми в умовах міст відіграють визначальну роль у зменшенні ступеню забруднення атмосферного повітря. Проте вони самі зазнають негативного впливу від забруднення, що може викликати фітотоксичні ефекти, зменшувати стійкість зелених насаджень до інших негативних чинників, призводити до зниження ефективності очищувальної здатності. Важкі метали, зокрема Pb, є пріоритетними забруднювачами атмосферного повітря. На відміну від інших полютантів, важкі метали після надходження до лісової екосистеми здатні затримуватися в її компонентах, що призводить до їх поступового накопичення. Для визначення наслідків надходження Pb до екосистем зелених насаджень в умовах урбанізованого середовища необхідно провести оцінку збалансованості його біогеохімічного циклу в лісових екосистемах за різного ступеню антропогенного навантаження. Як модельні екосистеми було обрано грабові діброви двох територій природно-заповідного фонду України, що зазнають різного ступеню антропогенного впливу: НПП «Голосіївський» в межах мегаполісу міста Києва та Канівський природний заповідник, умови якого є максимально наближеними до природних. В результаті проведеного багаторічного дослідження модельних екосистем було встановлено особливості акумуляції Pb у ґрунтах, проведено оцінку величини потоків вертикальної міграції Pb лізиметричним методом, визначено рівні надходження сполук металу в процесі осадження у складі атмосферних опадів на територію грабових дібров, проведено оцінку запасів Pb у фітомасі головної деревної породи грабових дібров та динаміку накопичення сполук металу у лісовій підстилці. В результаті встановлено, що біогеохімічна система міграції Pb грабової діброви Канівського природного заповідника характеризується збалансованістю потоків металу, коли обсяги надходження Pb з атмосферними опадами та опалим листям врівноважено потоком їх втрат в процесі вимивання вертикальним стоком ґрунтових вод до елювіального шару ґрунту. Це свідчить про відсутність затримки та накопичення сполук Pb в екосистемі Канівського природного заповідника. Водночас екосистема грабової діброви НПП «Голосіївський» характеризується незбалансованістю біогеохімічного циклу Pb. Потоки надходження сполук металу з атмосферними опадами та листяним опадом не врівноважені їх втратами в процесі вимивання вертикальним стоком ґрунтових вод, що призводить до затримки та накопичення Pb у рослинній фітомасі грабу. В результаті у забезпеченні функціонуванні біогеохімічного циклу Pb в екосистемі НПП «Голосіївський» значну роль відіграє біологічна складова системи «рослина-підстилка-ґрунт-рослина», коли 21% потоку надходження Pb до підстилки забезпечується фітомасою листяного опаду.
Посилання
Воробйов Є.О., Любченко В.М., Соломаха В.М., Орлов О.О. Класифікація грабових лісів України. Київ : Фітосоціоцентр, 2008. 252 с.
Єгорова Т.М. Фоновий вміст важких металів та його екологічна інформативність у ґрунтах ландшафтів зони Українського Полісся. Агрохімія та ґрунтознавство. 2014. Т. 81. С. 65–72. [Електронний ресурс]. URL: http://agrosoil.yolasite.com/resources/2014_AIG_81_pp65-72.pdf (дата звернення 26.08.2024).
Клос В.Р., Бірке М., Жовинський Е.Я., Акінфієв Г.О., Амашукелі Ю.А., Кламенс Р. Регіональні геохімічні дослідження ґрунтів України в рамках міжнародного проекту з геохімічного карту вання сільськогосподарських та пасовищних земель Європи (GEMAS). Пошукова та екологічна геохімія. 2012. Т. 1. С. 51–66.
Набиванець Б.І., Сухан В.В., Калабіна Л.В. Аналітична хімія природного середовища. К. : Либідь, 1996. 304 с.
Риженко Н.О. Наукові основи фітотоксикологічної оцінки небезпечності металів (Cd, Pb, Co, Cu, Ni, Zn) у екосистемах: автореф. дис. … докт. біол. наук: 03.00.16. Київ, 2018. 40 с.
Самчук А.І., Кураєва І.В., Гродзинська Г.А., Вовк К.В., Войтюк Ю.Ю., Злобіна К.С., Стадник Т.В., Огар В.О., Небесний В.Б., Гончар Г.Ю. Важкі метали в об’єктах довкілля Київського мегаполісу Київ : Наш формат, 2019. 164 с.
Chen L., Liu C., Zou R., Yang M., Zhang Z. Experimental examination of effectiveness of vegetation as bio-filter of particulate matters in the urban environment. Environmental Pollution. 2016. Vol. 208. Р. 198–208. https://doi.org/10.1016/j.envpol.2015.09.006.
Connan O., Maro D., Hébert D., Roupsard P., Goujon R., Letellier B., Le Cavelier S. Wet and dry deposition of particles associated metals (Cd, Pb, Zn, Ni, Hg) in a rural wetland site, Marais Vernier, France. Atmospheric Environment. 2013. Vol. 67. P. 394–403. https://doi.org/10.1016/j.atmosenv.2012.11.029.
Conti M.E., Iacobucci M., Cecchetti G. A statistical approach applied to trace metal data from biomonitoring studies. International Journal of Environment and Pollution. 2005. Vol. 23. P. 29–41. https://doi.org/10.1504/IJEP.2005.006394.
Diener A., Mudu P. How can vegetation protect us from air pollution? A critical review on green spaces’ mitigation abilities for air-borne particles from a public health perspective - with implications for urban planning. Science of The Total Environment. 2021. Vol. 796. 148605. https://doi.org/10.1016/j.scitotenv.2021.148605.
Guidance for comparing background and chemical concentrations in soil for CERCLA sites. EPA 540-R-01-003 OSWER 9285.7-41. Washington: Office of Emergency and Remedial Response. [Електронний ресурс]. URL: https://www.epa.gov/sites/default/files/2015-11/documents/background. pdf (дата звернення 26.08.2024).
Halasz G.E., Árgyelan J. T., Horvath M. K. Phytoremediation of potential toxic tlements by native tree species in mined-spoiled soils in Mátraszentimre, Hungary. Journal of Environmental Science and Management. 2022. Vol. 25. P. 51–62. https://doi.org/10.47125/jesam/2022_2/06.
Hůnová I., Kurfürst P., Schreiberová M., Vlasáková L., Škáchová H. Atmospheric Deposition of Lead and Cadmium in a Central European Country over the Last Three Decades. Atmosphere, 2023. Vol. 14. 19. https://doi.org/10.3390/atmos14010019.
Kaszala R., Bárány-Kevei I., Polyák-Földi K. Heavy metal content of the vegetation on karstic soils. Acta Climatologica et Chorologica. 2003. Vol. 36. P. 57–62. https://doi.org/10.1007/0-387-23079-3_13.
Kim N.D., Fergusson J.E. Seasonal variations in the concentrations of cadmium, copper, lead and zinc in leaves of the horse chestnut (Aesculus hippocastanum L.). Environmental Pollution. 1994. Vol. 86. P. 89–97. https://doi.org/10.1016/0269-7491(94)90010-8.
Laskowski R., Berg B. Dynamics of some mineral nutrients and heavy metals in decomposing forest litter. Scandinavian Journal of Forest Research. 1993. Vol. 8. P. 446–456. https://doi.org/10.1080/02827589309382791.
Laskowski R., Niklińska M., Maryański M. The Dynamics of Chemical Elements in Forest Litter. Ecology. 1995. Vol. 76. P. 1393–1406. https://doi.org/10.2307/1938143.
Lawson N.M., Mason R.P. Concentration of mercury, methylmercury, cadmium, lead, arsenic, and selenium in the rain and stream water of two contrasting watersheds in western Maryland. Water Research. 2001. Vol. 35. Р. 4039–4052. https://doi.org/10.1016/s0043-1354(01)00140-3.
Makowski V., Julich S., Feger K., Breuer L., Julich D. Leaching of dissolved and particulate phosphorus via preferential flow pathways in a forest soil: An approach using zero-tension lysimeters. Journal of Plant Nutrition and Soil Science. 2020. Vol. 183. P. 238–247. https://doi.org/10.1002/jpln.201900216.
Maksimtsev S., Dudarets S., Yukhnovskyi V. Accumulation of heavy metals in soil and litter of roadside plantations in Western Polissia of Ukraine. Folia Forestalia Polonica, Series A. 2021. Vol. 63. P. 232–242. https://doi.org/10.2478/ffp-2021-0024.
Montemagno A., Hissler C., Bense V., Teuling A. J., Ziebel J., Pfister L. Dynamics of rare earth elements and associated major and trace elements during Douglas-fir (Pseudotsuga menziesii) and European beech (Fagus sylvatica L.) litter degradation. Biogeosciences. 2022. Vol. 19. P. 3111–3129. https://doi.org/10.5194/bg-19-3111-2022.
Percy K.E., Ferretti M. Air pollution and forest health: toward new monitoring concepts. Environmental Pollution. 2004. Vol. 130. P. 113–126. https://doi.org/10.1016/j.envpol.2003.10.034.
Piczak K., Leśniewicz A., Zyrnicki W. Metal concentrations in deciduous tree leaves from urban areas in Poland. Environmental Monitoring and Assessment. 2003. Vol. 86. P. 273–287. https://doi.org/10.1023/a:1024076504099.
Scheid S., Gunthardt-Goerg M. S., Schulin R., Nowack B. Accumulation and solubility of metals during leaf litter decomposition in non-polluted and polluted soil. European Journal of Soil Science. 2009. Vol. 60. P. 613–621. https://doi.org/10.1111/j.1365-2389.2009.01153.x.
Schmidt J.P., Henry L. Water and Bromide Recovery in Wick and Pan Lysimeters under Conventional and Zero Tillage. Communications in Soil Science and Plant Analysis. 2008. Vol. 39. P. 108–123. https://doi.org/10.1080/00103620701759053.
Schreck E., Foucault Y., Sarret G., Sobanska S., Cécillon L., Castrec-Rouelle M., Uzu G., Dumat C. Metal and metalloid foliar uptake by various plant species exposed to atmospheric industrial fallout: Mechanisms involved for lead. Science of the Total Environment. 2012. Vol. 427–428. P. 253–262. https://doi.org/10.1016/j.scitotenv.2012.03.051.
Shahid M., Dumat C., Khalid S., Schreck E., Xiong T., Khan N. N. Foliar heavy metal uptake, toxicity and detoxification in plants: A comparison of foliar and root metal uptake. Journal of Hazardous Materials. 2017. Vol. 325. P. 36–58. https://doi.org/10.1016/j.jhazmat.2016.11.063.
Tisserand R., Van der Ent A., Nkrumah P., Didier S., Sumail S., Morel J.-L., Echevarria G. Nickel stocks and fluxes in a tropical agromining ‘metal crop’ farming system in Sabah (Malaysia). Science of The Total Environment. 2024. Vol. 919. P. 170691. https://doi.org/10.1016/j.scitotenv.2024.170691.
Turcios A., Papenbrock J., Tränkner M. Potassium, an important element to improve water use efficiency and growth parameters in quinoa (Chenopodium quinoa) under saline conditions. Journal of Agronomy and Crop Science. 2021. Vol. 207. P. 618–630. https://doi.org/10.1111/jac.12477.
Tyler G., Olsson T. The importance of atmospheric deposition, charge and atomic mass to the dynamics of minor and rare elements in developing, ageing, and wilted leaves of beech (Fagus sylvatica L.). Chemosphere. 2006. Vol. 65. P. 250–260. https://doi.org/10.1016/j.chemosphere.2006.02.051.
Virzo De Santo A., Fierro A., Berg B., Rutiglianoc F. A. De Marco A. Heavy metals and litter decomposition in coniferous forests. Developments in Soil Science. 2002. Vol. 28, P. 63–78. https://doi.org/10.1016/S0166-2481(02)80044-7.