ПРИБЕРЕЖНО-ВОДНА ТА БОЛОТНА РОСЛИННІСТЬ ГІРНИЧИХ ОБ’ЄКТІВ ЦЕНТРАЛЬНОГО ПОЛІССЯ
DOI:
https://doi.org/10.32782/naturaljournal.10.2024.26Ключові слова:
фітоценози, відновлення екосистем, кар’єр, ветландиАнотація
Стаття присвячена вивченню фітоценотичного різноманіття прибережно-водної та болотної рослинності на території гірничих виробітків Центрального Полісся. Метою статті є встановлення синтаксономічної різноманітності та особливостей поширення прибережно-водної та болотної рослинності на території гірничих виробітків Центрального Полісся. Відповідно до мети були поставлені такі завдання: класифікувати рослинність прибережно-водної та болотної рослинності на території гірничих виробітків Центрального Полісся; визначити фітоценотичну різноманітність рослинних угруповань прибережно-водної та болотної рослинності на території гірничих виробітків Центрального Полісся; встановити особливості розміщення прибережно-водної та болотної рослинності на території гірничих виробітків Центрального Полісся. Матеріалами дослідження є геоботанічні описи, створені стаціонарним, напівстаціонарним та маршрутно-експедиційним способами на території гірничих виробітків Центрального Полісся в 2019–2024 роках. Класифікація рослинності здійснена за принципами школи Браун-Бланке. Під час дослідження нами було виявлено прибережно-водну та болотну рослинність на 29 кар’єрах із 37 обстежених, що становить 78 %. Такі високі показники вказують на сприятливі умови для формування цього типу рослинності піч час добування корисних копалин відкритим способом на території Центрального Полісся. Прибережно-водна та болотна рослинність на території гірничих виробітків Центрального Полісся належить до 3 класів, 7 порядків, 10 союзів, 26 асоціацій, визначених за системою Браун Бланке. Найвищий рівень фітоценотичного різноманіття характерний для класів рослинних угруповань Phragmiti-Magnocaricetea (88%), Scheuchzerio palustris-Caricetea fuscae (8%) та Isoëto-Nanojuncetea (4%). На рівні асоціацій найчастіше зустрічаються ті, які належать до класу Phragmiti-Magnocaricetea. Так асоціацію Phragmitetum australis спостерігаємо в 16,8% локалітетів; Typhetum angustifoliae – 13,5%; Typhetum latifoliae – 9,7%; Glycerietum fluitantis – 8,4%. Ключовим фактором, який впливає на фітоценотичне різноманіття кар’єрів, є наявність у безпосередній близькості великого числа природних боліт. Прибережно-водна та болотна рослинність на території кар’єрів Центрального Полісся здебільшого носить екотонний характер, є маловидовим із низьким проєктивним покриттям діагностичних видів та із невеликими площами суцільних масивів. У більшості випадків тут не зустрічаються описи, які можна віднести до номенклатурного типу.
Посилання
Дубина Д.В. Продромус рослинності України. Київ : Наукова думка, 2019. 784 с.
Коніщук В.В. Концепція збалансованого розвитку боліт і торфовищ України. Агроекологічний журнал. 2010. № 4. С. 18–23.
Тимченко А.Ю., Хом’як І.В. Автогенні сукцесії в екосистемах гірничих виробок в долині річки Гуйва. Біологічні дослідження – 2019: збірник наукових праць. Житомир : «Полісся», 2019. С. 353–354.
Хом’як І.В., Василенко О.М., Гарбар Д.А., Андрійчук Т.В., Костюк В.С., Власенко Р.П., Шпаковська Л.В., Демчук Н.С., Гарбар О.В., Онищук І.П., Коцюба І.Ю. Методологічні підходи до створення інтегрованого синфітоіндикаційного показника антропогенної трансформації. Екологічні науки. 2020. № 5 (32). T. 1. С. 136–141. https://doi.org 10.32846/2306-9716/2020.eco.5-32.19.
Хом’як І.В. Синтаксономія відновлюваної рослинності кар’єрів Центрального Полісся. Український ботанічний журнал. 2022. № 79 (3). С. 142–153. https://doi.org/10.15407/ukrbotj79.03.142.
Якубенко Б.Є. , Попович С.Ю. , Устименко П.М., Дубина Д.В., Чурілов А.М. Геоботаніка: методичні аспекти досліджень. Ліра, 2020, 316 с.
Helgeson T. A Reconnaissance-Level Quantitative Comparison of Reclaimed Water, Surface Water, and Groundwater. Alexandria, VA: WateReuse Research Foundation. 2009. 141 p.
Hennekens S. Turboveg for Windows. 1998–2007. Version 2. Wageningen: Inst. voor Bos en Natuur, 2009. 84 p.
Khomiak I.V., Bren A.L., Medvid O.V., Khomiak A.К., Maksymenko I.Yu. Dynamics of terrestrial vegetation on the territory of quarries as a model of post-military restoration of wild nature. Ukrainian Journal of Natural Sciences. 2023. № 5. P. 61–69. https://doi.org/10.32782/naturaljournal.5.2023.7.
Mosyakin S.L., Fedoronchuk M.M. Vascular Plants of Ukraine: а Nomenclatural checklist. Kiev, National Academy of Sciences of Ukraine M. G. Kholodny Institute of Botany, 1999. 345 p.
Shumygai I.V., Mudrak O.V., Konishchuk V.V., Mudrak H.V., Khrystetska M.V. Ecological monitoring of water bodies in Central Polissya (Ukraine). Ukrainian Journal of Ecology. 2021. № 11 (2). Р. 434–440.
Voulvoulis N. Water reuse from a circular economy perspective and potential risks from an unregulated approach. Current Opinion in Environmental Science & Health. 2018. Vol. 2. P. 32–45.
Westhoff V., Maarel E. van der. The Braun-Blanquet approach. Handbook of Vegetation Science. Part V: Ordination and Classification of Vegetation. Ed. By R.H. Whittaker. The Hague, 1973. P. 619–726.