ДОСЛІДЖЕННЯ МОРФОЛОГІЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ СЕРОЗНОЇ ОБОЛОНКИ БРИЖІ ТОВСТОГО КИШКІВНИКА
DOI:
https://doi.org/10.32782/naturaljournal.11.2025.8Ключові слова:
кишківник, плівкові препарати, лімфоцити, черевна порожнина, брижа кишківника, шлунково-кишковий трактАнотація
Сучасні дослідження підкреслюють зростання ролі прикладної морфології у вивченні причині механізмів формування анатомічних варіантів будови внутрішніх органів. Актуальність цієї роботи полягає в необхідності проведення комплексного аналізу топографо-анатомічних особливостей серозної оболонки товстого кишківника, що є важливим для створення нових, більш ефективних методів хірургічної корекції. Метою роботи було дослідження морфологічних особливостей серозної оболонки брижі товстого кишківника й особливостей забору плівкового матеріалу в білих щурів у нормі для подальших гістологічних досліджень. Дослідження проведено на 10 молодих самцях білих щурів віком 5,0–6,0 місяців, масою 150–200 г. Макроскопічне дослідження передбачало визначення форми брижі товстого відділу кишківника та її морфометричних характеристик, зокрема довжини, ширини та площі. Фіксація препаратів проводилася в розчині Буена протягом 24 годин, після чого зразки промивали у проточній воді протягом 2 годин. Фарбування виконували за стандартною методикою з використанням гематоксиліну й еозину. Готові пофарбовані препарати фіксували в канадському бальзамі та досліджували на різних збільшеннях мікроскопа. Встановлено, що брижа товстого кишківника являє собою сукупність щільних складок черевної оболонки, що охоплюють петлі товстого кишківника, відокремлюють їх від задньої стінки черевної порожнини. Брижа має тонку, еластичну, гладку, майже прозору, блискучу структуру рівномірної щільності, у якій кровоносні судини розташовані ближче до порожнини товстого кишківника. У процесі планіметричного аналізу досліджено довжину брижі товстого кишківника – 11,2 ± 0,3 см; ширину – 6,9 ± 0,8 см; площу – 57,4 ± 0,4 см2. Встановлено, що кількість лімфоцитів на стандартну досліджувану площу серозної оболонки брижі товстого кишківника налічує4,8 ± 0,42 клітини (1 000 мкм2), що перебуває в межах норми.
Посилання
Кущ О.Г. Виявлення В-лімфоцитів у плаценті при резус-ізоімунному конфлікті матері та плоду. Вісник морфології. 2007. № 13 (2). С. 290–293.
Пайдаркіна А.П., Кущ О.Г. Дослідження морфологічних особливостей очеревини білих щурів й методика її забору. Морфологія. 2023. № 3 (17). C. 162–167. https://doi.org/10.26641/1997-9665.2023.3.163-167.
Пайдаркіна А.П., Кущ О.Г. Морфофункціональні зміни очеревини і її структур при спайковій хворобі. Вісник проблем біології і медицини. 2024a. № 1 (172). С. 97–106. https://doi.org/10.29254/2077-4214-2024-1-172-97-106.
Пайдаркіна А.П., Кущ О.Г. Ремоделювання очеревини і зміни її лімфоїдного компоненту при експериментальному моделюванні спайкової хвороби у щурів. ScienceRise: Biological Science, 2024b. № 4 (37). С. 10–16. https://doi.org/10.15587/2519-8025.2024.301278.
Avwioro G. Histochemical Uses of Haematoxylin – A Review. JPCS. 2011. Vol. 1. P. 24–34. https://doi.org/10.1111/iej.12859.
Bunni J., Coffey J.C., Kalady M.F. Resectional surgery for malignant disease of abdominal diges-tive organs is not surgery of the organ itself, but also that of the mesenteric organ. Tech Coloproctol. 2020. № 24. P. 757–760. https://doi.org/10.1007/s10151-020-02197-7.
Byrnes K.G., Walsh D., Walsh L.G. The development and structure of the mesentery. Commun Biol. 2021. № 4. P. 982–985. https://doi.org/10.1038/s42003-021-02496-1.
Coffey J.C., Dockery P. Peritoneum, mesentery and peritoneal cavity. Gray’s Anatomy: The Anatomical Basis of Clinical Practice. 2020. 42nd edition. P. 1150–1160.
Daisuke S., Ji H.K, Shunichi S., Gen M., José F.R. Topographical anatomy of the greater omen-tum and transverse mesocolon: a study using human fetuses. Anatomy and Cell Biology. 2019. № 5. P. 443–454. https://doi.org/10.5115/acb.19.112.
Felix M.D. Observation on the surface cells of the mouse omentum as studied with the Phasecontrast and Electron Microscopes. Journal of the National Cancer Institute. 1961. № 27. Р. 713–745.
Jackson-Jones L.H., Bénézech C. FALC stromal cells define a unique immunological niche for the surveillance of serous cavities. Curr. Opin. Immunol. 2020. № 64. Р. 42–49. https://doi. org/10.1016/j.coi.2020.03.008.
Kai Y. Intestinal villus structure contributes to even shedding of epithelial cells. Biophysical Journal. 2021. № 120. Р. 699–710. https://doi.org/10.1016/j.bpj.2021.01.003.
Krishnan V., Tallapragada S., Schaar B., Kamat K., Chanana A.M., Zhang Y. Omental macro-phages secrete chemokine ligands that promote ovarian cancer colonization of the omentum via CCR. Communications Biology. 2020. № 223. Р. 524–529. https://doi.org/10.1038/s42003-020-01246-z.
Kuper C.F., Pieters R.H., van Bilsen J.M. Nanomaterials and the Serosal Immune System in the Thoracic and Peritoneal Cavities. Int. J. Mol. Sci. 2021. № 22. Р. 2610–2618. https://doi.org/10.3390/ijms22052610.
Murando F., Peloso A., Cobianchi L. Experimental Abdominal Sepsis: Sticking to an Awkward but Still Useful Translational Model. Mediators of Inflammation. 2019. № 3. Р. 8–10. https://doi.org/10.1155/2019/8971036.
O’Regan P.W., Mhuircheartaigh J.N., Scanlon T.G., Shelly M.J. Radiology of the Mesentery. Clin Colon Rectal Surg. 2022. № 35. Р. 328–337. https://doi.org/10.1055/s-0042-1744481.
Schurink B., Cleypool C.J., Bleys R.L. A rapid and simple method for visualizing milky spots in large fixed tissue samples of the human greater omentum. Biotechnic & Histochemistry. 2019. № 94. Р. 429–434. https://doi.org/10.1080/10520295.2019.1583375.
Vdoviaková K., Petrovová E., Maloveská M., Krešáková L., Teleky J., Elias M.Z., Petrášová D. Surgical Anatomy of the Gastrointestinal Tract and Its Vasculature in the Laboratory Rat. Gastroenterol Res Pract. 2016. № 26. Р. 32–36. https://doi.org/10.1155/2016/2632368.
Wang Q., Huang Y., Zhou R., Wu K., Li W., Shi L., Xia Z., Tao K., Wang G. Regulation and func-tion of IL-22 in peritoneal adhesion formation after abdominal surgery. Wound Repair Regen. 2020. № 28. Р. 105–117. https://doi.org/10.1111/wrr.12740.
