ПОШИРЕННЯ, МОРФОЛОГІЯ, ЕКОЛОГІЯ Й БІОЛОГІЯ СОСНИ КАНАРСЬКОЇ СЕРЕДЗЕМНОМОРСЬКОГО ФЛОРИСТИЧНОГО РЕГІОНУ
DOI:
https://doi.org/10.32782/naturaljournal.11.2025.9Ключові слова:
сосна канарська (Pinus canariensis), ареал, морфологія, екологія, біологія, інтродукований вид, Середземноморський флористичний регіонАнотація
Хвойні дерева класу Pinopsidae – вагома складова частина сучасної світової наземної флори, яка є філогенетично прадавньою групою одних із найперших голонасінних рослин. Вони виникли у кінці палеозою (285 млн років тому) й набули чималого розвитку у мезозойську еру з крейдяним періодом включно (110–140 млн років тому). Походять вони від папоротеподібних, проте виявились значно краще та надійніше за них пристосованими до нових кліматичних умов існування, зокрема меншої вологості територій і більших їх температур, а також підвищених значень показника сухості повітря. Украй важливим кроком за означених вище змінених умов оточуючого середовища в еволюції рослинного світу стало виникнення у голонасінних нового органу – насінини із зародком. Наразі у флорі Землі їх нараховується 1080 видів, які належать до 83 родів, що є вагомою складовою частиною світової наземної флори. Це наслідок широкого розповсюдження видів хвойних рослин як у сьогоденні, так і за часів попередніх геологічних епох, а також чималої значимості практичного застосування їх людством у різних галузях природокористування у низці континентів (Північній Америці, Євразії, Африці, Австралії). Наразі соснові є найрозповсюдженішими, найбільше й найефективніше використовуваними у межах північної півкулі Землі – від помірних до арктичних широт, адже нині саме на цих теренах зосереджено понад 80% від загальної кількості площ хвойних лісів нашої планети. Таксономічний склад соснових представлений ендемічними видами всього лише чотирьох родів – Abies Mill., Picea A. Dietz, Larix Mill. і Pinus L. На південних теренах Європи (на широтному рівні Південно-Східної Африки) представники родини соснових розповсюджені як у рівнинних, так і в гірських місцевостях (на висотах до 1000–2850 м над рівнем моря). Найбільша із родин описуваного класу, яка представлена сьогодні 231 видом, – це родина Pinaceae – соснові. На сьогодні у низці південноєвропейських країн широко культивують інтродуцента – сосну канарську (Pinus canariensis C. Sm.). Стаття присвячена вивченню поширення, морфології, екології та біології цього виду Середземноморського флористичного регіону. У ній узагальнено як літературні, так і авторські дані щодо особливостей будови вегетативних і генеративних органів сосни канарської, екофізіологічні особливості виду та його можливості до адаптації в нових умовах.
Посилання
Атлас Світу / за ред. І. Руденко, О. Вакуленко. Київ : ДНВП «Картографія», 2005. 336 с.
Машевська А.С., Єрмейчук Т.М., Іванців О.Я. Ботаніка : навчальний посібник. Луцьк : ПП «Іванюк В.П.», 2020. 181 с.
Новіков А., Барабаш-Красни Б. Сучасна систематика рослин. Загальні питання. Львів : Ліга-прес, 2015. 686 с.
Одінцова А.В., Ругузова Г.І. Особливості репродуктивних процесів у голонасінних. Розвиток гаметофітів, запилення та запліднення. Біологічні студії. 2013. Т. 7. № 2. С. 217–238.
Перфільєва А.П., Перфільєва М.В. Ботаніка. Лабораторні роботи. Київ : Центр учбової літератури, 2008. 208 с.
Познякова С.І., Лось С.А. Декоративна дендрологія. Голонасінні. Харків : ДБТУ, 2023. 325 с. Решетняк Т.А., Бобкова І.А., Варлахова Л.В. Ботаніка. Київ : Здоров’я, 2006. 296 с. Christenhusz M.J. M., Reveal J.L., Farjon A., Gardner M.F., Mill R.R., Chase M.W. A new classi- fication and linear sequence of extant gymnosperms. Phytotaxa. 2011. Vol. 19. P. 55–70.
Christenhusz M.J.M., Byng J.W. The number of known plants species in the world and its annual increase. Phytotaxa. 2016. Vol. 261. № 3. P. 201–217. https://doi.org/10.11646/phyto-taxa.261.3.1.
Del Arco M.J., Pérez de Paz P.L., Rodriguez Delgado O., Salas Pascual M., Wildpret de la Torre W. Atlas Cartográfico de los Pinares Canarios: II. Tenerife. Dirección General de Medio Ambiente y Conservación de la Naturaleza, Consejería de Política Territorial, Gobierno de Canarias, 1992. 93 p.
Farjon A. A Handbook of the World’s Conifers. Leiden, Boston : E.J. Brill, 2010. 1153 p. González-Rodríguez A.M., Brito P., Lorenzo J.R., Jiménez M.S. Photosynthetic performance in Pinus canariensis at semiarid Treeline: phenotype variability to cope with stressful environment. Forests. 2019. Vol. 10. P. 845.
Jiménez M.S., Luis V.C., Peters J., González-Rodríguez A.M., Morales D. Ecophysiological stud-ies on Pinus canariensis. Phyton, Annales Rei Botanicae, Horn. 2005. Vol. 45. № 3. P. 169–177.
Jiménez M.S., Tausz M., Zellnig G., Peters J., Grill D., Morales D. Environmental stresses and antioxidative responses of Pinus canariensis at different field stands in Tenerife. Phyton. 1997. Vol. 37. P. 109–114.
Jiménez M.S., Morales D. Pino Canario. Ejemplo de adaptación. Investigaciön y Ciencia. 2001. Vol. 302. P. 23–24.
Nepi M., Aderkas P., Wagner R., Mugnaini S., Coulter A., Pacini E. Nectar and pollination drops: how different are they? Annals of Botany. 2009. Vol. 104. № 2. Р. 205–219.
Page C.N. General tracts of Conifers. The Families and Genera of Vascular Plants. I. Pteridophytes and Gymnosperms. 1990. P. 290–292.
Peters J. Ecofisiologia del Pino canario. Tesis Doctoral, Universidad de La Laguna. Spain, 2001 [Електронний ресурс]. URL: http://riull.ull.es/xmlui/handle/915/10378 (дата звернення 30.03.2024).
Peters J., Gonzalez-Rodriguez A.M., Jiménez M.S., Morales D., Wieser G. Influence of canopy position, needle age and season on the foliar gas exchange of Pinus canariensis. European Journal of Forest Research. 2008. Vol. 127. P. 293–299.
Peters J., Morales D., Jiménez M.S. Gas exchange characteristics of Pinus canariensis needles in a forest stand on Tenerife, Canary Islands. Trees. 2003. Vol. 17. P. 492–500.
Peters J., Jiménez M.S., Morales D. Effect of extreme temperature on quantum yield of fluorescence and membrane leakage of the Canarian endemic pine (Pinus canariensis). Zeitschrift für Naturforschung. 1999. Vol. 54. P. 681–687.
Singh H. Embryology of gymnosperms. Berlin-Stuttgart : Gebrüder Borntraeger, 1978. 304 p.
Tausz M., Grill D., Jiménez M.S., Morales D. A physiological comparison between environmental effects on Canary pine in Tenerife and Norway spruce in Austria. Forestry Sciences. Impacts of Global Change on Tree Physiology and Forest Ecosystems. Forestry Sciences. 1997. Р. 103–110.
Tausz M., Morales D., Jiménez M.S., Grill D. Photoprotection in forest trees under field condi-tions. Phyton. 1999a. Vol. 39. P. 25–28.
Tausz M., Wonisch A., Peters J., Jiménez M.S., Morales D., Bytnerowicz A., Arbaug M.J., Grill D. Complex patterns of the antioxidative defense systems in pine species at field plots subjected to different environmental stress combinations. Different pathways through life: Biochemical aspects of plant biology and medicine. 1999b. P. 181–189.
