ПРОДУКТИВНІСТЬ, ЯКІСТЬ ТА СТІЙКІСТЬ СОРТІВ ГІРЧИЦІ БІЛОЇ
DOI:
https://doi.org/10.32782/naturaljournal.11.2025.25Ключові слова:
урожайність, посухостійкість, хвороби, шкідники, олійність, білокАнотація
Важливим елементом технології вирощування гірчиці білої як нішевої культури є підбір її сучасних сортів, здатних реалізувати свій біологічний потенціал у конкретних природно-кліматичних умовах. Мета дослідження – проаналізувати господарсько-біологічні показники сортів гірчиці білої, які внесені до Державного реєстру сортів рослин, придатних до поширення в Україні, на 2025 рік. Встановлено, що найбільш продуктивними сортами гірчиці білої є Альбатрос – 3,1 т/га, Ослава і Майстер – по 2,9 т/га, Аріадна – 2,8 т/га, Сальфа – 2,7 т/га. Найвищий вміст олії – 40% – мали сорти Ольшанка і Біла Принцеса. Найбільше білку містилося у насінні сортів Лелека, Підпечерицька, Чайка – по 32%, Ольшанка, Веснянка – по 31%, Сальфа, Талісман, Ослава – по 30%. Найбільш посухостійкими були сорти Ольшанка і Біла Принцеса, що мали максимальний бал посухостійкості 9. Найбільш стійкими до осипання насіння виявилися сорти Ольшанка, Чайка, Сальфа, Біла Принцеса, Вероніка, Аріадна, Козачка і Веснянка, що мали бал стійкості9. Найстійкішими до комплексу хвороб з балом 9 виявилися сорти Ольшанка, Біла Принцеса, Вероніка і Веснянка. Абсолютно стійким до шкідників виявився сорт Вероніка, що мав балстійкості 9. Бал стійкості до шкідників 8 мали сорти Чайка, Сальфа, Біла Принцеса, Аріаднаі Веснянка. За допомогою кореляційно-регресійного аналізу виявлена негативна практично сильна кореляція між тривалістю вегетаційного періоду гірчиці білої та висотою рослин (r = –0,6359). Це вказує на те, що чим триваліший період вегетації сортів гірчиці білої, тим меншої висоти рослин вони досягають. За допомогою кореляційно-регресійного аналізу виявлена сильна позитивна кореляція між стійкістю сортів гірчиці білої до осипання насіння та стійкістю до шкідників (r = 0,6585). Тобто чим вища стійкість сортів до впливу шкідників, тим ці сорти більш стійкі до осипання насіння.
Посилання
Архипенко Ф.М. Слюсар С.М., Оксимець О.Л. Гірчиця біла – культура широкого діапазону використання. Агроном. 2006. № 3. С. 20–22.
Жуйков О.Г. Комплексна агробіологічна оцінка сучасного сортового складу гірчиці білої в умовах сухого Степу. Зрошуване землеробство. 2012. Вип. 58. С. 94–99.
Жуйков О.Г., Жуйков Г.Є. Роль гірчиці та продуктів її переробки у формуванні продуктового сегменту АПК України. Бізнес-навігатор. 2013. № 1. С. 141–147.
Інформаційно-довідкова система «Сорт» [Електронний ресурс]. URL: http://sort.sops.gov.ua/search/search (дата звернення 05.01.2025).
Кернасюк Ю. Експортний тренд – нішеві культури. Агробізнес сьогодні. 2015. № 4. С. 55–59. Мельник А.В., Жердецька С.В., Шабір Г., Алі Ш. Сортові особливості формування продуктивності різних видів гірчиці ярої в умовах Північно-Східного Лісостепу України. Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія «Агрономія і біологія». 2017. № 2. С. 103–108.
Методика проведення кваліфікаційної експертизи сортів рослин на придатність до поширення в Україні. Загальна частина. Український інститут експертизи сортів рослин / уклад. : С.О. Ткачик, О.І. Присяжнюк, Н.В. Лещук. Вінниця : ФОП «Корзун Д.Ю.», 2017. 119 с.
Могилянська Н.О. Сучасний стан і перспективи переробки олійних культур. Зернові продукти і комбікорм. 2014. № 1 (53). С. 22–25.
Станкевич С. Чи є альтернатива ріпаку? Агробізнес сьогодні. 2016. [Електронний ресурс]. URL: http://www.agro-business.com.ua/agronomiia-siogodni/6074-chy-ie-alternatyva-ripaku. html (дата звернення 05.01.2025).
Шувар І.А., Бойко І.Є., Лис Н.М., Верещинський Р.А. Гірчиця біла та її ефективне використання в біологізації землеробства. Львів : ЛНАУ, 2009. 69 с.
Butenko S., Melnyk A., Melnyk T., Jia P., Kolosok V. Influence of growth regulators with antistress activity on productivity parameters of Sinapis alba L. Journal of Ecological Engineering. 2022. № 23 (9). Р. 128–135. https://doi.org/10.12911/22998993/151780.
Dhaliwal S.S., Sharma V., Shukla A.K., Verma V., Sandhu P.S., Behera S.K., Hossain A. Interactive effects of foliar application of zinc, iron and nitrogen on productivity and nutritional quality of Indian mustard (Brassica juncea L.). Agronomy. 2021. № 11 (11). Article number 2333. https://doi.org/10.3390/agronomy11112333.
Gamayunova V., Khonenko L., Mykolaichuk V., Kuvshinova A. Prospects and directions of diversification of oilseed group crops. Scientific Horizons. 2024. № 27 (10). Р. 102–112. https://doi.org/10.48077/scihor10.2024.102.
Rozhkov A., Kyrychenko M., Derevianko I., Semenenko I., Sevidov V. Productivity of brown mus-tard plants depending on pre-sowing application of mineral fertilisers and foliar feeding. Scientific Horizons. 2024. № 27 (1). Р. 94–104. https://doi.org/10.48077/scihor1.2024.94.
Voloshchuk I., Stasiv O., Voloshchuk O., Hlyva V., Voloshchuk M. Sinapis alba L. as an import-ant green manure and fodder crop in the Carpathian region of Ukraine. Scientific Horizons. 2024. № 27 (7). Р. 45–52. https://doi.org/10.48077/scihor7.2024.45.