СИМБІОТИЧНА ПРОДУКТИВНІСТЬ ГОРОХУ ЯРОГО ЗАЛЕЖНО ВІД АГРОТЕХНІЧНИХ ЧИННИКІВ В УМОВАХ ЛІСОСТЕПУ ЗАХІДНОГО

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/naturaljournal.12.2025.19

Ключові слова:

горох, інокулянти, мікродобрива, кореневі бульбочки, симбіотичний потенціал

Анотація

Інокулянти для бобових культур головний рушій інтенсивних технологій за останні десятиліття. Застосування біопрепаратів приводить до кращого утворення бульбочок на коренях і збільшення їхньої маси, що має значний вплив на формування симбіотичного апарату. Вирощування зернобобових, гороху також, у сівозміні дозволяє практично цілком виключити використання мінеральних азотних добрив. У статті представлено результати досліджень із вивчення впливу передпосівних препаратів і мікродобрив на формування симбіотичної продуктивності гороху посівного сортів Есо та Гамбіт, які проводилися впродовж 2020–2024 років на дослідному полі «Поділля» Закладу вищої освіти «Подільський державний університет».Метою досліджень було вивчення впливу передпосівних препаратів і мікродобрив на формування симбіотичного апарату рослин гороху посівного ярого типу в умовах Правобережного Лісостепу України.З мікростадій ВВСН 13–14 бульбочки почали утворюватися на коренях, але цей процес був повільний. За дії передпосівних препаратів, як-от: Мікофренд, Нітрофікс і Ризоактив Бобові, упродовж вегетаційного періоду рослин гороху сортів Есо та Гамбіт показники симбіотичної продуктивності зростали й досягли максимуму в мікростадіях ВВСН 60–69. Починаючи з фази наливу зерна (мікростадії ВВСН 70–79) нові бульбочки не утворювалися, процес фіксування біологічного азоту став зупинятися.Встановлено, передпосівний обробіток насіння гороху препаратом Мікофренд у комплексі з інокулянтами Нітрофікс і Ризоактив Бобові, за дії мікродобрив Найс і Авангард, максимальну кількість загалом та кількість активних кореневих бульбочок було сформовано в мікростадіях ВВСН 60–69. У сорту Есо ці показники коливалися в межах 56,3–78,3 шт./рослину, з них 46,9–59,5 шт./рослину були активними; у сорту Гамбіт – 52,4–59,5 шт./рослину та 43,6–59,5 шт./рослину відповідно. На варіанті абсолютний контроль у даній мікростадії залежно від сорту загальна кількість сформованих бульбочок була 28,9–31,1 шт./рослину, активних – 24,5–26,3 шт./рослину.

Посилання

Вуйко О.М. Симбіотична активність гороху посівного залежно від сортового складу та передпосівної обробки. Аграрні інновації. 2023. № 22. С. 20–24. https://doi.org/10.32848/agrar. innov.2023.22.3.

Дідур І.М., Зюзько Л.Г. Накопичення та баланс азоту у ґрунті при вирощуванні сої в умовах Лісостепу Правобережного. Таврійський науковий вісник. 2025. № 141. Ч. 1. С. 72–77. https://doi.org/10.32782/2226-0099.2024.141.1.10.

Забарна Т.А. Вплив позакореневих підживлень на показники симбіотичної діяльності сої. Польський науковий журнал. 2020. № 25. С. 6–11.

Коваленко О.А. Застосування мікродобрив та біопрепаратів у зоні Південного Степу України за вирощування гороху. Сільське господарство і лісівництво. 2021. № 22. С. 22–23. https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2022.11.2.

Коць С.Я. Дослідження біологічної фіксації азоту в Інституті фізіології рослин і генетики НАН України. Фізіологія рослин і генетика. 2016. № 48 (3). С. 215–231. https://doi.org/10.1407/frg2018.06.463.

Маменко П.М. Інокуляція гороху: маркетинговий хід чи реально прибуткова справа? Агробізнес сьогодні. 2017 [Електронний ресурс]. URL: http://agro-business.com.ua/2017-09-29-05-56-43/item/2478-inokuliatsiiahorokhu-marketynhovyi-khid-chy-realno-prybutkova-sprava.html (дата звернення: 02.04.2025).

Небаба К.С. Загальний і активний симбіотичний потенціал гороху посівного залежно від технологічних прийомів в умовах Лісостепу Західного. Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія «Агрономія і біологія». 2022. № 46 (4). С. 49–54. https://doi.org/10.32845/ agrobio.2021.4.7.

Німенко С.С., Грабовський М.Б. Формування симбіотичного апарату сортів сої за органічного вирощування. Аграрні інновації. 2023. № 18. С. 89–97. https://doi.org/10.32848/agrar. innov.2023.18.13.

Фурман В.А., Фурман О.В., Губар М.І., Свистунова І.В. Вплив інокуляції та удобрення на формування симбіотичної та насіннєвої продуктивності сої. Таврійський науковий вісник. 2022. № 123. С. 137–145.

Фурман О.В. Симбіотична продуктивність та урожайність насіння сої залежно від інокуляції та удобрення. Таврійський науковий вісник. 2021. № 118. С. 200–205.

Bahan A., Shakalii S., Yurchenko S., Marenych M., Mykhailenko H. The effect of humic growth stimulants on the productivity of chickpea (Cicer arietinum L.) varieties. Scientific Horizons. 2024. Vol. 27. Issue 7. P. 53–61. https://doi.org/10.48077/scihor7.2024.53.

Didur I., Bakhmat M., Сhynchyk O., Pantsyreva H., Telekalo N., Tkachuk O. Substantiation of agroecological factors on soybean agrophytocenoses by analysis of variance of the Right-Bank Forest- Steppe in Ukraine. Ukrainian Journal of Ecology. 2020. Vol. 10. Issue 5. P. 177–182. https:// doi.org/10.15421/2020_206.

Khomina V., Lapchynskyi V., Nebaba K., Pustova Z., Plahtiy D. Microbial inoculants as a means of improving soil and crop yields. Scientific Horizons. 2024. Vol. 27. Issue 10. P. 79–90. https://doi.org/10.48077/scihor10.2024.79.

Nebaba K., Khmelianchyshyn Yu., Panasiuk R., Puczel J., Koberniuk O. Influence of biostim- ulants on physiological processes, productivity, and quality of pea crop in modern agriculture. Scientific Horizons. 2025. Vol. 28. Issue 1. P. 61–72. https://doi.org/10.48077/scihor1.2025.61.

Vakhnyak V., Khomovyi M., Trach I., Yavorov V., Petryshche O. The role of restoring degraded soils in ensuring food security in the agro-industrial sector. Scientific Horizons. 2025. Vol. 28. Issue 2. P. 73–88. https://doi.org/10.48077/scihor2.2025.73.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-06-27