ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ УЛЬТРАЗВУКОВОГО ВІДЛЯКУВАЧА РУКОКРИЛИХ ДЛЯ МІНІМІЗАЦІЇ РИЗИКІВ ЇХ ЗІТКНЕНЬ З ВІТРОЕНЕРГЕТИЧНИМИ УСТАНОВКАМИ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/naturaljournal.14.2025.35

Ключові слова:

моніторинг, екологічна оцінка, збереження біорізноманіття, рукокрилі, відлякувач, вітроенергетика

Анотація

У статті представлено результати двоетапного біоакустичного тестування вітчизняного ультразвукового відлякувача типу «СуперКіт-1000», спрямованого на оцінку його ефективності для мінімізації ризику зіткнення рукокрилих із вітроенергетичними установками (ВЕУ). Актуальність зумовлена необхідністю пошуку дієвих технічних рішень для зниження смертності рукокрилих на ВЕС, які б дозволили мінімізувати економічні втрати від повної зупинки турбін. Експериментальні дослідження проводилися протягом 2023–2024 років із використанням біоакустичного детектора Echo Meter Touch 2 Pro та програмного забезпечення для спектрального аналізу. Методика включала чергування періодів роботи та вимкнення «СуперКіт-1000» для забезпечення статистичної достовірності порівняння активності тварин. Первинні польові випробування (2023 р.) показали, що сигнали пристрою у діапазонах 34–37 кГц та 44–48 кГц не перекривають основні ехолокаційні частоти нетопира пігмея (Pipistrellus pygmaeus, 56–72 кГц). Це підтвердило відсутність помітного впливу на поведінку цього виду та довело неефективність неадаптованих відлякувачів. На другому етапі (2024 р.) після технічної модифікації виробником, пристрій було налаштовано на діапазон 23–30 кГц, адаптований під частоти вразливого виду – вечірниці рудої (Nyctalus noctula). У результаті зафіксовано зниження акустичної активності виду: кількість реєстрацій у зоні дії увімкненого відлякувача знизилася до 7 випадків проти 12 випадків у контрольні періоди вимкнення приладу за однакові проміжки часу. Важливим результатом дослідження стало визначення фізичних обмежень методу: встановлено, що ефективна дальність поширення ультразвукового сигналу становить до 15–20 метрів, після чого інтенсивність хвиль критично знижується. Це свідчить про те, що ультразвукові відлякувачі можуть бути ефективними лише як локальний засіб захисту (наприклад, для захисту гондоли), але не покривають площу обертання ротора сучасних турбін. Отримані результати підтверджують потенційну ефективність ультразвукового відлякувача як допоміжного технічного засобу. Авторами доведено, що ефективність дії пристрою має чіткий видоспецифічний характер і залежить від точного співпадіння частотного налаштування з піковими частотами ехолокації цільових видів. Запропоновано впровадження багаточастотного режиму генерації сигналів та розробку адаптивних алгоритмів роботи пристроїв на основі попереднього моніторингу фауни конкретної ВЕС. Рекомендовано поєднання ультразвукових систем із режимом curtailment (зупинка турбін у пікові години), що забезпечить максимальний рівень захисту біорізноманіття.

Посилання

Arnett E. B., Hein C. D., Schirmacher M. R., Huso M. M., Szewczak J. M. Evaluating the effectiveness of an ultrasonic acoustic deterrent for reducing bat fatalities at wind turbines. PLoS ONE. 2013. Vol. 8. №. 6. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0065794.

AWWI technical report: Evaluating a commercial-ready technology for raptor detection and deterrence at a wind energy facility in California. American Wind Wildlife Institute, 2018. 96 p. [ Електронний ресурс]. URL: https://www.awwi.org/resources/dtbird-technical-report/(дата звернення: 27.09.2025).

Clerc J., Huso M., Schirmacher M., Hein C. Ultrasonic deterrents provide no additional benefit over curtailment in reducing bat fatalities at an Ohio wind energy facility. PLoS ONE. 2025. Vol. 20. №. 5. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0318451.

Cryan P. M., Gorresen P. M., Straw B. R., Thao S., DeGeorge E. Influencing Activity of Bats by Dimly Lighting Wind Turbine Surfaces with Ultraviolet Light. Animals. 2022. Vol. 12. №. 1. https://doi.org/10.3390/ani12010009.

Fritts S., Guest E., Weaver S., Hale A., Morton B., Hein C. Experimental trials of speciesspecific bat flight responses to an ultrasonic deterrent. Peer J. 2024. Vol. 12. e16718. https://doi.org/10.7717/peerj.16718.

Gilmour L. R. V., Holderied M. W., Pickering S. P., Jones G. Comparing acoustic and radar deterrence methods as mitigation measures to reduce human-bat impacts and conservation conflicts. PLoS ONE. 2020. Vol. 15. №. 2. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0228668.

Gilmour L. R. V., Holderied M. W., Pickering S. P., Jones G. Acoustic deterrents influence foraging activity, flight and echolocation behaviour of free-flying bats. Journal of Experimental Biology. 2021. Vol. 224. №. 20. https://doi.org/10.1242/jeb.242715.

Gorresen P. M., Cryan P. M., Dalton D. C., Wolf S., Bonaccorso F. J. Ultraviolet vision may be widespread in bats. Acta Chiropterologica. 2015. Vol. 17. №. 1. P. 193–198. https://doi.org/10.3161/15081109ACC2015.17.1.017.

Kinzie K. W., Miller M. F. Ultrasonic Bat Deterrent Technology: Technical Report. Niskayuna : General Electric Company, 2018. 12 p. [Електронний ресурс]. URL: https://tethys.pnnl.gov/sites/default/files/publications/Kinzie-Rominger-2018.pdf (дата звернення: 17.10.2025).

National Renewable Energy Laboratory. Using ultraviolet light to deter bats from wind turbines : short science summary. U.S. Department of Energy, Office of Energy Efficiency and Renewable Energy, 2024. [Електронний ресурс]. URL: https://tethys.pnnl.gov/sites/default/files/summaries/NRELWind-ECO-Wind-UV-Light-Bat-Deterrent.pdf (дата звернення: 17.10.2025).

Rnjak D., Janeš M., Križan J., Antonić O. Reducing bat mortality at wind farms using site-specific mitigation measures: a case study in the Mediterranean region, Croatia. Mammalia. 2023. Vol. 87. №. 3. P. 211–220. https://doi.org/10.1515/mammalia-2022-0100.

Romano W. B., Skalski J. R., Townsend R. L., Kinzie K. W., Coppinger K. D., Miller M. F. Evaluation of an Acoustic Deterrent to Reduce Bat Mortalities at an Illinois Wind Farm. Wildlife Society Bulletin. 2019. Vol. 43. №. 4. P. 608–618. https://doi.org/10.1002/wsb.1025.

Roswag A., Roswag M. S., Fietz J., Taefi T. T. Advancing bat monitoring: Assessing the impact of unmanned aerial systems on bat activity. PLoS ONE. 2025. Vol. 20. №. 1. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0314679.

Voigt C. C., Bernard E., Huang J. C.-C., Frick W. F., Kerbiriou C., MacEwan K., Mathews F., Rodríguez-Durán A., Scholz C., Webala P. W., Welbergen J., Whitby M. Toward solving the global green–green dilemma between wind energy production and bat conservation. BioScience. 2024. Vol. 74. P. 240–252. https://doi.org/10.1093/biosci/biae023.

Voigt C. C., Scholz C., Klein H. Wind turbines displace bats from drinking sites. Biological Conservation. 2025. Vol. 302. https://doi.org/10.1016/j.biocon.2025.110968.

Weaver S. P., Hein C. D., Simpson T. R., Evans J. W., Castro-Arellano I. Ultrasonic Acoustic Deterrents Significantly Reduce Bat Fatalities at Wind Turbines. Global Ecology and Conservation. 2020. Vol. 24. https://doi.org/10.1016/j.gecco.2020.e01099.

Zeng Z., Sharma A. Aerodynamic-whistles-based ultrasonic tone generators for bat deterrence. Physics of Fluids. 2023. Vol. 35. №. 9. https://doi.org/10.1063/5.0160564.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-12-30