ВПЛИВ ПОКРИВНИХ КУЛЬТУР НА ФОРМУВАННЯ БІОМЕТРИЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ЕСПАРЦЕТУ ВИКОЛИСТОГО ПЕРШОГО РОКУ ЖИТТЯ

Автор(и)

  • О. О. Вінюков Донецька державна сільськогосподарська дослідна станція Національної академії аграрних наук України https://orcid.org/0000-0002-2957-5487
  • С. Є. Ліхушин Донецька державна сільськогосподарська дослідна станція Національної академії аграрних наук України https://orcid.org/0009-0009-0462-8990

DOI:

https://doi.org/10.32782/naturaljournal.16.2026.16

Ключові слова:

еспарцет, покривна культура, біопрепарат, інокуляція насіння, біометричні показники

Анотація

У статі наведено результати вивчення впливу різних покривних культур на біометричні показники рослин еспарцету сорту Резонанс. В якості покривної культури були використані ячмінь ярий сорту Аверс, льон олійний сорту Орфей, соняшник гібриду Білоба КЛП. Для інокуляції насіння застосовували біопрепарати Ризобофіт і Ризогумін, які спрямовані на підвищення екологічності виробництва та ефективне використання біологічного азоту. Біометричні показники рослин еспарцету (висота, виживання сходів, об’єм кореневої системи, кількість пагонів) на момент припинення вегетації найбільш високими були за безпокривного способу вирощування та при використанні інокулянтів, особливо Ризобофіту. Серед покривних культур льон олійний забезпечив найменше пригнічення на ріст і розвиток еспарцету, формуючи біометричні показники близькі до безпокривного варіанту. Найбільше пригнічення рослин еспарцету спостерігалося при використанні ячменю ярого. У фазі бутонізації–цвітіння найвищі рослини формувалися за безпокривного способу сівби та при використанні льону олійного, тоді як ячмінь ярий найбільше пригнічував ріст рослин. Інокуляція бобиків еспарцету Ризогуміном і Ризобофітом сприяла інтенсифікації ростових процесів, що проявлялося у збільшенні висоти рослин, площі листкової поверхні та стабілізації показників облистяності. Найкращі значення площі листя і чистої продуктивності фотосинтезу були отримані за сумісної сівби з льоном олійним. Найбільш ефективним способом вирощування еспарцету в умовах досліду виявилася сумісна сівба з льоном олійним. Загалом поєднання використання льону олійного як покривної культури та передпосівної інокуляції бобиків еспарцету мікробіологічним препаратом Ризобофіт є найбільш доцільним агротехнічним прийомом для підвищення зимостійкості та формування біометричних показників еспарцету виколистого в умовах Північного Степу України.

Посилання

Аврамчук Б.І. Урожайність еспарцету посівного залежно від елементів технології в Правобережному Лісостепу. Сучасне овочівництво: освіта, наука та інновації, присвяченої 80-річчю від дня народження видатного вченого-овочівника Барабаша О. Ю.: матер. наук.-практ. конф., 13–14 грудня 2012 р. Київ, 2012. С. 45–46. [Електронний ресурс]. URL: https://nubip.edu.ua/node/6803 (дата звернення 10.02.2026).

Антипова Л.К., Цуркан Н.В., Адамович О.М., Пойша Л.А. Багаторічні трави – важлива складова екологічного землеробства і кормовиробництва. Вісник аграрної науки Причорномор’я. 2018. Вип. 4(100). С. 35–41. https://doi.org/10.31521/2313-092X/2018-4(100)-5.

Голобородько С.П., Ковтун В.А. Проблеми кормовиробництва та використання кормових ресурсів у південному регіоні України. Таврійський науковий вісник. 2003. Вип. 27. С. 63–71.

Демидась Г.І., Лихошерст Е.С., Свистунова І.В., Еспарцет - перспективна культура в кормовиробництві. Науковий вісник НУБіП України. 2017. Вип. 269. С. 17–23. [Електронний ресурс]. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvnau_agr_2017_269_4 (дата звернення 10.02.2026).

Каюда А., Шепель А. Покривні культури у no-till технології вирощування пшениці озимої. Сучасні вектори розвитку аграрної науки: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, 17–18 вересня 2024 р. Херсон: ХДАЕУ, 2024. 920 с. С.174–178. [Електронний ресурс]. URL: http://hdl.handle.net/123456789/10095 (дата звернення 10.02.2026).

Квітко Г.П., Поліщук В.А., Мазур В.А., Протопіш І.Г., Демидась Г.І. Багаторічні трави як фактор стабільного розвитку землеробства України. Землеробство. 2013. Вип. 85. С. 63–71. [Електронний ресурс]. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zemlerobstvo_2013_85_9 (дата звернення 10.02.2026).

Кургак В.Г., Дегодюк Є.Г., Гавриш Я.В. Кормова продуктивність люцерно-злакових агроценозів з різними злаковими компонентами. Вісник аграрної науки. 2022. Т. 100. № 3. С. 28–36. https://doi.org/10.54651/agri.2022.01.06.

Літун П. П., Белкін О. О., Білянський О. І. Пакет прикладних програм ППП «ОСГЭ». Харків: ІР ім. В. Я. Юр’єва, 1992.

Лихошерст Е. Вплив технологічних способів вирощування на формування врожайності еспарцету в умовах Лісостепу Правобережного. Вісник аграрної науки. 2021. Т. 99. № 7. С. 83–86. https://doi.org/10.31073/agrovisnyk202107-10

Маткевич В.Т., Резніченко В.П., Коломієць Л.В., Смалиус В.М., Нікіфоров Д.О., Рудак Ю.О., Андрощук С.Т., Лук’янець О.А., Тарасова О. І. Продуктивність і якість кормових культур залежно від умов вирощування в Північному Степу України. Корми і кормовиробництво. 2004. Вип. 53. С. 32–35.

Методика проведення дослідів по кормовиробництву / під ред. А.О. Бабича. Вінниця, 1998. 79 с.

Петриченко В.Ф., Квітко Г.П., Царенко М.К. Наукові основи інтенсифікації польового кормовиробництва в Україні. Вінниця: ФОП Данилюк В.Г. 2008. 240 с.

Примак І.Д., Гудзь В.П., Рошко В.Г., Демидась Г.І., Каленська С.М. Раціональні сівозміни в сучасному землеробстві. Біла Церква, 2003. 384 с.

Тищенко О.Д., Тищенко А.В., Пілярська О.О., Очкала О.С., Коблай О.О. Мінливість та кореляційні зв’язки компонентів урожайності насіння еспарцету (Onobrychis viciifolia Scop.). Аграрні інновації. 2024. № 28. С. 171–176. https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2024.28.27

Bhattarai S., Coulman B., Biligetu B. Sainfoin (Onobrychis viciifolia Scop.): renewed interest as a forage legume for western Canada. Canadian Journal of Plant Science. 2016. Vol. 96. No. 5. https://doi.org/10.1139/cjps-2015-0378

Davazdahemami S., Alizadeh M., Jalali S., Zeinali H. Yield and nutritive value of sainfoin (Onobrychis viciifolia Scop.) populations in different cuttings and correlation with morphological traits (data 2015-2016). Canadian Journal of Plant Science. 2020. Vol. 101. No. 4. https://doi.org/10.1139/cjps-2020-0131

Kempf K., Grieder C., Walter A., Widmer F., Reinhard S., Kölliker R. Evidence and consequences of self-fertilisation in the predominantly outbreeding forage legume Onobrychis viciifolia. BMC Genomic Data. 2015. Vol. 16. P. 117. https://doi.org/10.1186/s12863-015-0275-z

Luo Ya., Wang K., Yao Yu., Nan L. Exogenous GA3 Promotes Germination by Reducing Endogenous Inhibitors in Sainfoin (Onobrychis viciifolia) Seeds. Plants. 2025. No. 14. P. 1464. https://doi.org/10.3390/plants14101464

Malisch C., Lüscher A., Baert N., Engström M. T., Studer B., Fryganas C., Suter D., Mueller-Harvey I., Salminen J.-P. Large variability of proanthocyanidin content and composition in sainfoin (Onobrychis viciifolia). Journal of Agricultural and Food Chemistry. 2015. Vol. 63. No. 47. P. 10234–10242. https://doi.org/10.1021/acs.jafc.5b04946

Petkova Z., Antova G.A., Petrova M., Petkova N.T., Petrova A., Stoyanova M., Angelova-Romova M., Teneva O., Stoilova T., Stoyanova A. Bio-morphological traits, chemical composition, and antioxidant activity of two accessions from sainfoin seeds. Industrial Crops and Products. 2024. Vol. 222(1). P. 119784. https://doi.org/10.1016/j.indcrop.2024.119784.

Sakhraoui A., Ltaeif H.B., Sakhraoui A., Villalba J.J., Castillo J.M., Rouz S. Sainfoin (Onobrychis viciifolia) a legume with great ecological and agronomical potential under climate change. The Journal of Agricultural Science. 2024. Vol. 162. P. 307–331. https://doi.org/10.1017/s0021859624000327

Sakhraoui A., Ltaeif H.B., Sakhraoui A., Villalba J.J., Rouz S., Castillo J.M. Potential use of wild Onobrychis species for climate change mitigation and adaptation. Crop Science. 2023. Vol. 63. P. 3153–3174. https://doi.org/10.1002/csc2.21088

Xiang X., Ma X., Yin H., Chen L., Li J., Li W., Zhang S., Sun C., Zhang B. Genome-wide insights into Streptomyces novel species Qhu-G9 and its potential for enhancing salt tolerance and growth in Avena sativa L. and Onobrychis viciifolia Scop. Plants. 2025. Vol. 14. No. 14. P. 2135. https://doi.org/10.3390/plants14142135

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-05-22