СЕЛЕКЦІЙНА ЦІННІСТЬ ЛІНІЙ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ ЗА ПРОДУКТИВНІСТЮ ТА ПОКАЗНИКАМИ ЯКОСТІ ЗЕРНА
DOI:
https://doi.org/10.32782/naturaljournal.16.2026.17Ключові слова:
Triticum aestivum L., лінія, врожайність, маса 1000 зерен, уміст білка та клейковини, варіювання, стабільністьАнотація
Вкрай актуальною для селекціонерів є задача пошуку вихідного матеріалу з високою селекційною цінністю щодо врожайності та її якості. У статті наведено результати з визначення селекційної цінності ліній пшениці озимої за врожайністю, крупністю та біохімічними показниками якості зерна. Дослідження були проведені впродовж 2021–2025 рр. в Миронівському інституті пшениці імені В. М. Ремесла НААН України. Використали польовий, лабораторний і статистичний методи. Установлено, що максимальна середня врожайність була в умовах 2025 р. – 8,46 т/га, а мінімальна (6,30 т/га) – в 2022 р. До стабільних віднесли лінії ЛЮТ 60763 і ЛЮТ 61081. Визначено, що найбільші відмінності між генотипами за показниками якості зерна були в 2022 р., а найменші – в 2021 р. (вміст клейковини) та 2025 р. (крупність зерна й вміст білка в ньому). Найбільш крупне зерно було сформоване в умовах 2025 р. і 2023 р., максимальний рівень відмітили в ліній ЛЮТ 60963 (50,4 г) і ЛЮТ 60734 (49,5 г). Найбільш стабільними були ЛЮТ 60181 і ЛЮТ 61081. Визначено прямий різної сили зв’язок між урожайністю та крупністю зерна. Більш високий (12,7%) уміст білка в зерні ліній пшениці озимої відмітили в умовах 2021 р., найменший (12,3%) – у 2025 р. Найвищий (12,9%) рівень середнього значення був у ліній ЛЮТ 60963 і ЛЮТ 60763. Установлено негативні кореляції між умістом білка в зерні та врожайністю й компонентом її структури масою 1000 зерен – від -0,13 до -0,65 і від -0,25 до -0,82 відповідно. Підтверджено селекційну цінність ліній ЛЮТ 60763 і ЛЮТ 60963, що не займали перші місця за рівнем урожайності та маси 1000 зерен, але здатні формувати максимальні показники збору білка з одиниці площі та абсолютного вмісту білка. Установлено, що вміст клейковини коливався в межах 20,4% (2022 р.) до 31,8% (2021 р.). Лінія ЛЮТ 60763 мала максимальний показник в середньому по досліду (27,2%). Визначено, що рівень варіювання вмісту клейковини був найвищим за порівняння з крупністю та білковістю зерна. До найбільш стабільних віднесли лінії ЛЮТ 60739 і ЛЮТ 61081. Установлена сильна позитивна кореляція з умістом білка – від 0,67% до 0,98% і негативна – з урожайністю: від -0,19 до -0,80. Отже, за результатами досліджень виділено лінії пшениці озимої з високою селекційною цінністю за продуктивністю та якістю зерна. У 2025 р. лінія ЛЮТ 60963 передана як новий сорт під назвою МІП Єдність на Державну кваліфікаційну експертизу в Український інститут експертизи сортів рослин, лінію ЛЮТ 60763 – планується передати в 2026 р. ЛЮТ 61081 є перспективною лінією за потенціалом урожайності, зі здатністю стабільно формувати підвищений уміст білка.
Посилання
Божко Л.Ю., Бурдейна І.В. Вплив погодних умов на формування якості зерна озимої пшениці в Поліссі. Український гідрометеорологічний журнал. 2010. № 7. С. 109–115.
Гирка А.Д., Ярошенко С.С., Гасанова І.І., Педаш О.О., Желязков О.І. Особливості формування урожайності і якості зерна озимої пшениці залежно від строків сівби та азотних підживлень. Бюлетень Інституту зернового господарства. 2010. № 38. С. 33–40.
Глупак З.І. Стандартизація та сертифікація зерна в Україні та країнах Європейського Союзу. Наукові горизонти. 2019. Т. 22, № 7. С. 63–69. https://doi.org/10.33249/2663-2144-2019-80-7-63-69.
Господаренко Г.М., Черно О.Д., Любич В.В., Рябовол Я.С., Крижанівський В.Г. Урожайність та хлібопекарські властивості зерна пшениці озимої при різних дозах і строках застосування азотних добрив. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2020. № 3. С. 21–31. https://doi.org/10.31210/visnyk2020.03.02
ДСТУ 3768:2019. Пшениця. Технічні умови. Київ : ДП «УкрНДНЦ», 2019. 21 с.
Желдубовський М.С., Ярощук С.В., Дубовик І.І. Вплив строків сівби на формування показників структури врожаю пшениці озимої. Аграрні інновації. 2024. Вип. 24. С. 67–72. https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2024.24.9.
Звонар А.М. Вплив погодних умов року та сортових особливостей на споживання азоту та формування якості зерна пшениці озимої. Вісник аграрної науки Причорномор’я. 2020. Вип. 3. С. 87–95. https://doi.org/10.31521/2313-092X/2020-3(107)-11.
Корхова М.М., Нікончук Н.В., Панфілова А.В. Адаптивний потенціал нових сортів пшениці озимої в умовах Південного Степу України. Таврійський науковий вісник. 2021. Вип. 122. С. 48–55. https://doi.org/10.32851/2226-0099.2021.122.7.
Крамарьов С.М., Жемела Г.П., Шакалій С.М. Продуктивність та якість зерна пшениці м’якої озимої залежно від мінерального живлення в умовах Лівобережного Лісостепу України. Бюлетень Інституту сільського господарства степової зони НААН України. 2014. № 6. С. 61–67.
Крижанівський В.Г. Особливості формування якості зерна сортів пшениці озимої в Правобережному Лісостепу. Наукові доповіді НУБіП України. 2022. Т. 18, № 1. https://doi.org/10.31548/dopovidi2022.01.008.
Кудря С.І., Кудря Н.А. Вплив зернобобових попередників на запаси вологи в ґрунті та урожайність пшениці озимої в умовах лівобережної частини Лісостепу України. Бюлетень Інституту зернових культур УААН. 2009. № 36. С. 32–35.
Литвиненко М.А., Голуб Є.А., Литвиненко Р.І., Щербина З.В. Особливості створення екстрасильного сорту пшениці м’якої озимої Мудрість одеська та реалізації його генетичного потенціалу. Селекція і насінництво. 2020. Вип. 118. С. 45–57. https://doi.org/10.30835/2413-7510.2020.222307
Любич В.В. Фізичні показники якості зерна пшениці озимої залежно від сорту. Новітні агротехнології. 2013. № 1(1). С. 62–70 https://doi.org/10.21498/na.1(1).2013.119728.
Мазур О.В., Мазур О.В., Лозінський M.В. Селекція та насінництво польових культур: навчальний посібник. Вінниця: ТВОРИ, 2020. 348 с.
Методика проведення експертизи сортів рослин групи зернових, круп’яних та зернобобових на придатність до поширення в Україні / за ред. С.О. Ткачик. Вінниця : ФОП Корзун Д.Ю., 2016a. 82 с.
Методика проведення кваліфікаційної експертизи сортів рослин на придатність до поширення в Україні. Методи визначення показників якості продукції рослинництва / за ред. С.О. Ткачик, 4-те вид. Вінниця : ТОВ «Нілан-ЛТД», 2016b. С. 6–64.
Моцний І.І., Нарган, Т.П., Наконечний М.Ю., Лифенко С.П., Молодченкова О.О., Міщенко Л.Т. Різноманіття похідних віддаленої гібридизації озимої пшениці за стійкістю до хвороб та іншими чужинними ознаками. Вісник Одеського національного університету. Біологія. 2021. Т. 26, № 2(49). C. 51–72. https://doi.org/10.18524/2077-1746.2021.2(49).246884.
Назаренко М.М. Продуктивність сучасних сортів пшениці озимої в умовах підзони Півночі Степу України. Аграрні інновації. 2020. № 4. С. 120–125. https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2020.4.18.
Опря А.Т., Дорогань-Писаренко Л.О., Єгорова О.В., Кононенко Ж.А. Статистика: навчальний посібник. Київ : Центр учбової літератури, 2014. 536 с.
Починок В.М., Радченко О.М. Сучасний стан досліджень запасних білків пшениці. Физиология и биохимия культ. растений. 2011. Т. 43, № 3. С. 255–266.
Правдзіва І.В. Кореляція між ознаками якості зерна пшениці м’якої озимої. Актуальні проблеми агропромислового виробництва України: сталий розвиток сільського господарства в умовах змін клімату : матеріали X Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених (с. Оброшине, 11 листопада 2021 р.). Львів-Оброшине, 2021. С. 57–58.
Присяжнюк Л.М., Хоменко Т.М., Ляшенко С.О., Мельник С.І. Показники продуктивності нових сортів пшениці м’якої озимої (Triticum aestivum L.) залежно від факторів вирощування. Plant Varieties Studying and protection. 2022. Вип. 18(4). С. 273–282. https://doi.org/10.21498/2518-1017.18.4.2022.273989 [in Ukrainian].
Протопіш І.Г. Оцінювання взаємозв’язків показників якості зерна пшениці озимої. Вісник аграрної науки. 2016. № 3. С. 72–75. https://doi.org/10.31073/agrovisnyk201603-15
Радченко М.В., Скидан М.С., Желдубовський М.С. Дослідження формування продуктивності та якості зерна сортів пшениці озимої різних за походженням. Аграрні інновації. 2024. № 26. С. 101–105. https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2024.26.14.
Рябовол Я., Рябовол Л. Оцінка якості зерна селекційних зразків пшениці м’якої озимої. Вісник Львівського національного аграрного університету. Агрономія. 2018. Т. 1, № 22. С. 194–200.
Сандецька Н.В., Дубровна О.В. Сучасний стан досліджень якості зерна пшениці. Фізіологія рослин і генетика. 2025. T. 57, № 3. С. 187–222. https://doi.org/10.15407/frg2025.03.187
Тищенко А.В., Тищенко О.Д., Пілярська О.О., Куц Г.М., Гальченко Н.М. Адаптивна здатність – важлива ознака в селекції рослин. Зрошуване землеробство. 2021. № 75. С. 101–109. https://doi.org/10.32848/0135-2369.2021.75.19.
Тоцький В.М., Марініч Л.Г., Шостя А.М., Кузьменко Л.М., Ільченко М.О. Вплив сортових властивостей на урожайність та якість зерна пшениці озимої. SWorldJournal. 2024. Вип. 24, Ч. 2. С. 110–115. https://doi.org/10.30888/2663-5712.2024-24-00-002.
Уліч О.Л., Литвиненко М.А., Корхова М.М., Хахула В.С. Новий екстрасильний сорт пшениці м’якої озимої Мудрість одеська, адаптований до посушливих умов. Вісник аграрної науки. 2022. Т. 100, № 4. С. 48–56. https://doi.org/10.31073/agrovisnyk202204-06.
Хорошун І.В., Назаренко М.М. Особливості формування продуктивності та якості зерна у пшениці озимої. Аграрні інновації. 2024. № 26. С. 162–166. https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2024.26.24.
Abdelmageed K., Xuhong C., Demei W., Yanjie W., Yushuang Y., Guangcai Z., Zhiqiang T. Evolution of varieties and development of production technology in Egypt wheat: A review. Journal of Integrative Agriculture. 2019. Vol. 18. № 3. P. 483–495. https://doi.org/10.1016/S2095-3119(18)62053-2.
Cann D.J., Hunt J.R., Rattey A., Harris F.A.J., Porker K.D. Indirect early generation selection for yield in winter wheat. Field Crops Research. 2022. Vol. 282. 108505. https://doi.org/10.1016/j.fcr.2022.108505.
Demydov O., Hudzenko V., Pravdziva I., Siroshtan A., Volohdina H., Zaima O., Suddenko Yu. Manifestation and variability level of yield and grain quality indicators in winter bread wheat depending on natural and anthropogenic factors. Romanian Agricultural Research. 2022. No. 39. P. 175–185. https://doi.org/10.59665/rar3917.
Demydov O., Pravdziva I., Hudzenko V., Rysin A., Volohdina H., Siroshtan A., Yurchenko T., Zaima O., Misiura I. Formation of flour quality indicators in different winter bread wheat (Triticum aestivum L.) genotypes depending on abiotic and anthropogenic factors. Ukrainian Journal of Ecology. 2021. Vol. 11. Iss. 8. P. 111–118. https://doi.org/10.15421/2021_277.
Erekul O., Kohn W. Effect of weather and soil conditions on yield components and bread-making quality of winter wheat (Triticum aestivum L.) and winter triticale (Triticosecale Wittm.) varieties in north-east Germany. Journal of Agronomy and Crop Science. 2006. Vol. 192. Iss. 6. P. 452–464. https://doi.org/10.1111/j.1439-037X.2006.00234.x.
Impa S.M., Vennapusa A.R., Bheemanahalli R., Sabela D., Boyle D., Walia H., Jagadish K. High night temperature induced changes in grain starch metabolism alters starch, protein, and lipid accumulation in winter wheat. Plant, Cell & Environment. 2020. Vol 43, Iss. 2. P. 431–447. https://doi.org/10.1111/pce.13671.
Jaradat A.A. Simulated climate change deferentially impacts phenotypic plasticity and stoichiometric homeostasis in major food crops. Emirates Journal of Food and Agriculture. Special Issue: Climate Change and Food Security. 2018. Vol. 30. Iss. 6. P. 429–442.
Johansson E. Effect of two wheat genotypes and Swedish environment on falling number, amylase activities, and protein concentration and composition. Euphytica. 2002. Vol. 126. P. 143–149. https://doi.org/10.1023/A:1019646916905.
Kalenska S., Rakhmetov J., Nidzelskiy V., Mokrienko V., Novitcka N., Kachura I. Bioresource potential of Ukraine in Settling of production and energy security. Earth bioresources and environmental biosafety challenges and opportunities : Proceedings of the Intern. Scientific confer. Kyiv: NULES of Ukraine, 2013. 14 p.
Kumar A., Jain S., Elias E.M., Ibrahim M., Sharma L.K. An overview of QTL identification and marker-assisted selection for grain protein content in wheat. Eco-friendly Agro-biological Techniques for Enhancing Crop Productivity. 2018. P. 245–274. Springer, Singapore. https://doi.org/10.1007/978-981-10-6934-5_11.
Li Т., Deng G., Tang Ya., Su Y., Wang J., Cheng J., Yang Z., Qiu X., Pu X., Zhang H., Liang J., Yu M., Wei Y., Long H. Identification and validation of a novel locus controlling spikelet number in bread wheat (Triticum aestivum L.). Frontiers in Plant Science. 2021. Vol. 12. 611106. https://doi.org/10.3389/fpls.2021.611106.
Mikulikova D., Masar S., Horvathova V., Kraic J. Stability of quality traits in winter wheat cultivars. Czech Journal of Food Sciences. 2009. Vol. 27. Iss. 6. P. 403–417. https://doi.org/10.17221/96/2009-CJFS.
Motsnyi I.I., Lytvynenko M.A., Molodchenkova O.O., Sokolov V.M., Fayt V.I., Sechniak V.Yu. Development of winter wheat starting material using interspecific crossing in breeding for increased protein content. Cytology and Genetics. 2019. Vol. 53. Iss. 2. P. 113–123. https://doi.org/10.3103/S0095452719020075.
Tadesse W., Sanchez-Garcia M., Assefa S., Amri A., Bishaw Z., Ogbonnaya F., Baum M. Genetic gains in wheat breeding and its role in feeding the world. Crop Breeding, Genetics and Genomics. 2019. Vol. 1. Iss. 1. e190005. https://doi.org/10.20900/CBGG20190005.
Thakur V., Rane J. Assimilate limitation compensating factors under environmental stresses in wheat. Journal of Cereal Research. 2020. Vol. 12. № 3. P. 213–228. http://doi.org/10.25174/2582-2675/2020/105762.
Yu Z., Islam S., She M., Diepeveen D., Zhang Y., Tang G., Zhang J., Juhasz A., Yang R., Ma W. Wheat grain protein accumulation and polymerization mechanisms driven by nitrogen fertilization. Plant Journal. 2018. Vol. 96. Iss. 6. P. 1160–1177. https://doi.org/10.1111/tpj.14096.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
