УРОЖАЙНІСТЬ ЗЕРНА ТА БІОМЕТРИЧНІ ПОКАЗНИКИ ГІБРИДІВ КУКУРУДЗИ РІЗНИХ ГРУП ФАО ЗА БЕЗЗМІННИХ ПОСІВІВ ТА СИСТЕМИ ЗАХИСТУ ВІД СЕГЕТАЛЬНОЇ РОСЛИННОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.32782/naturaljournal.16.2026.19Ключові слова:
кукурудза, морфометрія, сегетали, гібриди, гербіциди, захист рослин, урожайність, зерноАнотація
Мета досліджень – встановити морфометричні показники гібридів кукурудзи різних груп ФАО та їх зв'язок урожайністю зерна за різних систем захисту від сегетальної рослинності в беззмінних п’ятирічних посівах. Польові дослідження проведені в Інституті кліматично орієнтованого сільського господарства НААН в агроекологічній зоні Південного Степу України (2021–2025 рр., 46°38′24″ півн. шир. 32°36′52″ схід. довг.). В дослідженнях використовували інноваційні гібриди української селекції (ФАО 190–430), що занесені до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні. Дослідження проводились за краплинного поверхневого зрошення з рівнем передполивної вологості грунту в шарі 0–50 см 75% НВ. Для захисту рослин від сегеталів використовували гербіциди Фронтьєр® Оптіма та МайсТер® Пауер. На п’ятому році беззмінних посівів без використання гербіцидів висота рослин, у середньому за гібридами, зменшилась з 256,0 до 220,0 см. Найбільше реагували на забур’яненість пізньостиглі гібриди Тронка та Арабат (ФАО 380 та 430). Висота росли у них зменшилась на п’ятий рік беззмінних посівів на 40 та 52 см відповідно, що вказує на сильний негативний вплив сегетальних рослин. Скоростиглі гібриди Степовий та Хотин менше реагували на забур’яненість у зв’язку з меншою тривалістю періоду вегетації, що зменшило термін відродження ґрунтових запасів сегеталів. Найменша різниця за висотою рослин гібридів кукурудзи на першому та п’ятому році беззмінних посівів спостерігалась за використання сумісної дії ґрунтового та страхового гербіцидів, що дозволяє оптимізувати ростові процеси гібридів кукурудзи за такої системи захисту від сегетальних рослин. Урожайність зерна досліджуваних гібридів за п’ятирічний термін беззмінних посівів та різних систем захисту від сегеталів позитивно корелює з висотою рослин. Найбільші коефіцієнти кореляції були зафіксовані у гібридів з подовженою тривалістю вегетації та більшою потенційною урожайністю – Тронка та Арабат( r = 0,87 та 0,89 відповідно), що вказує на можливість попереднього прогнозування урожайності зерна гібридів за параметрами висоти рослин та розташування продуктивного качана. Подвійна система захисту гібридів кукурудзи від сегеталів з застосуванням ґрунтових та страхових гербіцидів за беззмінних посівів забезпечує збереженість вихідних оптимальних біометричних параметрів генотипу та їх позитивний зв'язок з урожайністю зерна.
Посилання
Аверчев О. В., Іванів М. О., Михаленко І. В., Лавриненко Ю. О. Біометричні показники гібридів кукурудзи та їхній зв’язок із урожайністю зерна за різних способів поливу та вологозабезпеченості у Посушливому Степу України. Таврійський науковий вісник. 2020. № 111. С. 3–13. https://doi.org/10.32851/2226-0099.2020.111.1
Вожегова Р. А., Заєць С О., Рудік О. Л. та ін. Формування основ еколого-безпечного функціонування агрофітоценозів на неполивних землях Південного Степу: наук.-метод. рекомендації. Одеса: Олді+, 2025. 50 с.
Вожегова Р. А., Лавриненко Ю. О., Малярчук М. П. Методика польових і лабораторних досліджень на зрошуваних землях. Херсон: Грінь Д.С., 2014. 286 с.
Вожегова Р. А., Лавриненко Ю. О., Марченко Т. Ю. та ін. Наукові основи вирощування гібридів кукурудзи в умовах зрошення Південного Степу України. Одеса: Олді+, 2024. 180 с.
Гадзало Я. М., Вожегова Р. А. Лікар Я. О. Вплив системи захисту рослин на структуру урожайності гібридів кукурудзи за їх вирощування в умовах зрошення півдня України. Аграрні інновації. 2024. № 27. С. 37–42. https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2024.27.5
Гангур В. В., Руденко В. В. Біометричні параметри рослин та продуктивність кукурудзи (Zea mays L.) залежно від строків сівби. Scientific Progress & Innovations. 2023. №26(3). C. 36–41. https://doi.org/10.31210/spi2023.26.03.07
Грицюк Н.В., Довбиш Л.Л., Бакалова А.В., Пузняк О.М. Забур’яненість короткоротаційної сівозміни залежно від системи удобрення на дерново-підзолистих ґрунтах. Scientific Progress & Innovations. 2022. № 1. С. 77–83. https://doi.org/0.31210/visnyk2022.01.09
Гуральчук Ж. З., Мордерер Є. Ю. Проблема резистентності рослин до гербіцидів: генетичний та метаболічний аспекти. Фактори експериментальної еволюції організмів. 2015. Т. 16. С. 100–104.
Гуральчук Ж. З., Мордерер Є. Ю. Проблема резистентності рослин до гербіцидів – інгібіторів ацетолактатсинтази. Фактори експериментальної еволюції організмів. 2019. Т. 24. C. 296–301. https://doi.org/10.7124/FEEO.v24.1118
Державний реєстр пестицидів і агрохімікатів дозволених до використання в Україні [Електронний ресурс]. URL: https://eco.gov.ua/registers/perelik-pesticidiv-i-agrohimikativ-dozvolenih-dlya-vikoristannya (дата звернення 12.02.2026)
Іващенко О. О. Бур’яни в агрофітоценозах. Київ: Світ. 2001. 235 с.
Іващенко О., Ременюк С., Іващенко О. Проблеми потенційної засміченості ґрунту в Україні. Вісник аграрної науки. 2018. № 8. С. 58–68. https://doi.org/10.31073/agrovisnyk201808-09
Качмар О. Й., Вавринович О. В., Саверин І. В. Гербологічний стан посівів сільськогосподарських культур у короткоротаційній сівозміні залежно від систем основного обробітку ґрунту та удобрення. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2023. Вип. 74(2). С. 83–95. https://doi.org/10.32636/01308521.2023-(74)-2-8
Коробко О. О., Литвин В. А., Черненко Л. М., Пристайло О. А. Вплив фізіологічно активних речовин на ростові процеси та вміст хлорофілу в рослинах кукурудзи. Таврійський науковий вісник. 2025. № 145, Ч. 1. С. 166–173. https://doi.org/10.32782/2226-0099.2025.145.1.19
Лебідь Є. М., Циков В.С., Матюха Л. П., Шевченко М. С. Методика проведення польових дослідів по визначенню забур’яненості та ефективності засобів її контролювання в агрофітоценозах. Дніпропетровськ, 2008. С. 5–10.
Паламарчук В. Д. Вплив строків сівби на лінійні розміри рослин гібридів зернової кукурудзи. Наукові горизонти. 2018. №2. С. 35–41.
Паламарчук В. Д., Коваленко О. А. Формування висоти закладання качанів у гібридів кукурудзи залежно від строків сівби. Таврійський науковий вісник. 2018. Вип. 100, ч. 2. С. 26–32.
Сидякіна О. В., Гамула Є. А. Сучасний стан, проблеми та перспективи виробництва зерна кукурудзи. Таврійський науковий вісник. Серія Сільськогосподарські науки. 2025. № 144. С. 164–174. https://doi.org/10.32782/2226-0099.2025.144.22
Судак В. М., Горбатенко А. І., Матюха В. Л. Інтегрований контроль бурянів при вирощуванні пшениці озимої по чистому пару. Зернові культури. Том 2, № 1, 2018. С. 123–131. https://doi.org/10.31867/2523-4544/0017
Трибель С. О., Сігарьова Д. Д., Секун М. П., Іващенко О. О. Методи випробування та застосування пестицидів. Київ: Світ, 2001. 256 с.
Ушкаренко В. О., Вожегова Р. А., Голобородько С. П., Коковіхін С. В. Методика польового досліду (Зрошуване землеробство). Херсон: Грінь Д.С., 2014. 448 с.
Циков В. С., Матюха Л. П. Бур’яни: шкодочинність і система захисту. Дніпропетровськ: ТОВ Енем. 2006. 86 c.
Цилюрик О. І., Десятник Л. М., Березовський С. В. Забур’яненість агроценозів кукурудзи під впливом обробітку ґрунту та удобрення в північному Степу України. Зернові культури. 2020. № 4(1). С. 152–159. https://doi.org/10.31867/2523-4544/0119
Шевченко М. С., Шевченко С. М., Деревенець-Шевченко К. А., Швець Н. В. Техногенний рівень землеробства і асоціативна мінливість бур’янів в агроценозах. Зернові культури. 2019. Т. 3. № 1. С. 83–92. https://doi.org/10.31867/2523-4544/0064
Chantre G. R., Gonzalez-Andujar J. L. Decision Support Systems for Weed Management. Springer International Publishing: Cham, Switzerland, 2020. 333 р. https://doi.org/10.1007/978-3-030-44402-0.
Donets A., Marchenko T., Lavrynenko Yu., Piliarska O., Mishchenko S. The impact of continuous maize cultivation on grain yield and agrophysical parameters of the arable soil layer. Ecological Engineering & Environmental Technology. 2026. Vol. 27, Iss. 1. 2026. Р. 1–13. https://doi.org/10.12912/27197050/214464
Donets A., Marchenko T., Piliarska O., Lavrynenko Yu. The effectiveness of protection measures for maize hybrids of different FAO groups against damage caused by Ostrinia nubilalis Hübner under continuous maize cultivation conditions with irrigation. Modern Phytomorphology. 2025 Vol. 19. Р. 91–95. https://doi.org/10.5281/zenodo.200121
Dvirna T. S. Distribution of selected invasive plant species in the Romensko-Poltavsky Geobotanical District (Ukraine). BiodiversityResearch and Conservation. 2015. Vol. 40. Р. 37–47. https://doi.org/10.1515/biorc-2015-0033
Kumar R. P., Singh J. S. Invasive alienplant species: Their impact on environment, ecosystemservices and human health. Ecological Indicators. 2020. Vol. 111. 106020. https://doi.org/10.1016/j.ecolind.2019.106020
Sharma J., Singh R., Garai S., Rahaman S. M. Khatun M., Ranjan A., Mishra S. N., Tiwari, S. Climate change and dispersion dynamics of the invasive plant species Chromolaena odorata and Lantana camara in parts of the central and eastern India. Ecological Informatics. 2022. Vol. 72. 101824. https://doi.org/10.1016/j.ecoinf.2022.101824
Shuvar I. А., Korpita H. M., Hadzalo O. J. Global warming as a factor of growth of invasiveness of segetal plant species in the Western Forest-Steppe. Bulletin of Agricultural Science. 2025. № 7 (868). Р. 47–61. https://doi.org/10.31073/agrovisnyk202507-05
Skrypchenko N. V., Dziuba O. I., Horbenko, N. Y. The estimation of soil fatigue in condition of long-term cultivation of woody fruit lianes. Scientific Bulletin of UNFU. 2020. Vol. 30(3). P. 36–40. https://doi.org/10.36930/40300306
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.




