ОЦІНКА ЯКОСТІ ВОД УРБАНІЗОВАНИХ ТЕРИТОРІЙ ЗА СТРУКТУРОЮ УГРУПОВАНЬ ГІДРОБІОНТІВ
DOI:
https://doi.org/10.35433/naturaljournal.3.2023.76-90Ключові слова:
перлівницеві, видова структура поселень, річки басейну Тетерева, фітопланктон, первинна продукція та деструкція органічної речовини, біоіндикація стану водного середовищаАнотація
У роботі доведено можливість проведення оцінки якості води з використанням такого показника як видовий склад поселень перлівницевих із метою проведення локальної біоіндикації. За видовим складом поселень перлівницевих встановлено, що з пʼяти проаналізованих місць збору матеріалу основного русла р. Тетерів, в одному випадку якість вод може бути оцінена як «Брудна», що відповідає IV класу якості вод, у трьох як «Забруднені», що відповідає III класу, та ще в одному – як «Добрі» – II клас якості. До IV класу якості вод належать річки Гуйва (Іванків), Крошенка та Путятинка в межах Житомира. До II класу якості віднесено ще пʼять пунктів (р. Гуйва в районі сіл Пряжево та Зарічани; р.Камʼянка (м. Житомир); р. Коденка (с. Вертокіївка) та р. Гнилопʼять (м. Бердичів). Детальнішу інформацію про екологічний стан водних екосистем дає використання в якості біологічних дескрипторів водоростевих угруповань планктону, проте такий підхід є часозатратним. Загалом біоіндикація якості вод у річках басейну Тетерева за фітопланктоном показала переважання індикаторів сапробності, які відповідають III класу якості вод («Забруднені»). Помітну частку складають індикатори II класу («Добрі»). На помірний рівень органічного забруднення вод вказує переважання в річках еврисапробів. За біомасою фітопланктону річки Тетерів і Крошенка належать до ІІІ класу якості вод, інші водотоки – до ІІ класу. За індексом сапробності якість води річок Тетерів, Путятинка і Крошенка оцінено як задовільну, інших водотоків – як добру. За первинною продукцією та співвідношенням продукційно-деструкційних процесів водотоки ранжували на три групи – ті, що належать до ІІ, ІІІ і ІV класів якості вод. Середні значення інтегрального показника ΣА/ΣR для усіх водотоків, окрім р. Путятинка, вищі 1. Це свідчить про позитивний баланс органічної речовини, властивий для водних екосистем із високою інтенсивністю фотосинтезу. Переважання гетеротрофної фази у Путятинці, швидше за все, є відгуком екосистеми водотоку на антропогенний прес. Комплексна оцінка якості води водотоків урбанізованих територій із використанням в якості біологічних дескрипторів екологічного стану гідроекосистем водоростей планктону і поселень молюсків є фундаментом для подальшого екологічного моніторингу вод, прогнозування змін автотрофної і гетеротрофної ланок водних екосистем за дії чинників середовища.
Посилання
Афанасьєв С. О. Проблеми і розвиток досліджень екологічного стану гідроекосистем України в аспекті імплементації директив ЄС в галузі довкілля. Гідробіол. журн. 2018. 54, № 6. С. 3–17.
Бабіченко В. М., Ніколаєва В. М., Гущина Л. М. Зміни температури повітря на території України наприкінці ХХ та на початку ХХІ століття. Укр. геогр. журн. 2007. № 4. С. 3–12.
Баринова С. С., Медведева Л. А., Анисимова О. В. Биоразнообразие водорослей-индикаторов окружающей среды. Тель-Авив : Piles Studio, 2006. 498 c.
Водна Рамкова Директива ЄС 2000/60/ЄС. Основні терміни та їх визначення: К.: Твій формат, 2006. 240 с.
Екологія відновлення [Електронний ресурс]. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/Екологія_відновлення (дата звернення 14.03.2023).
Карпезо Ю. Г. Альгофлора річки Здвиж. Проблеми малих річок України. Київ : Наук. думка, 1974. С. 72–74.
Клименко В. Г. Гідрологія України: навчальний посібник для студентів-географів. Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2010. 124 с.
Клоченко П. Д., Митківська Т. І. Фітопланктон приток верхнього Дніпра. Укр. ботан. журн. 1993. Т. 50. № 2. С. 69–78.
Мальцев В. І., Карпова Г. О., Зуб Л. М.. Визначення якості води методами біоіндикації: науково-методичний посібник. К.: Науковий центр екомоніторингу та біорізноманіття мегаполісу НАН України, Недержавна наукова установа Інститут екології (ІНЕКО) Національного екологічного центру України, 2011. 112 с.
Методи гідроекологічних досліджень поверхневих вод / за ред. В. Д. Романенка. Київ : ЛОГОС, 2006. 408 с.
Поліщук В. В., Трав’янко В. С., Коненко Г. Д., Гарасевич І. Г. Гідробіологія і гідрохімія річок Правобережного Придніпров’я. Київ : Наук. думка, 1978. 270 с.
Постанова Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2018 р. № 758 «Про затвердження Порядку здійснення державного моніторингу вод» [Електронний ресурс]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/758-2018-п (дата звернення 17.01.2022)
Про затвердження переліків видів тварин, що заносяться до Червоної книги України (тваринний світ), та видів тварин, що виключені з Червоної книги України (тваринний світ): Наказ Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 19.01.2021 р. № 29. [Електронний ресурс] URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0260-21#n19 (дата звернення 29.11.2022)
Проект Стратегії сталого розвитку України до 2030 року [Електронний ресурс]. URL: UNDP_Strategy_v06-optimized.pdf (дата звернення 29.11.2022)
Радзимовський Д. О., Поліщук В. В. Планктон р. Прип’ять. Київ : Наук. думка, 1970. 211 с.
Сталий розвиток [Електронний ресурс]. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/Сталий_розвиток (дата звернення: 14.03.2023).
Фролова І. О. Альгофлора малих річок Полісся. Наук. записки Київ. ун-ту. 1956. 15, № 4. С. 91–96.
Янович Л. М. Перлівницеві Unionidae Rafinesque, 1820 (Bivalvia) в сучасних екологічних умовах України (стан популяцій, особливості статевої структури і розмноження, біоценотичні зв’язки та фауна: дис. … доктора біологічних наук: 03.00.08. Київ, 2013. 389 с.
Conservation status of freshwater mussels in Europe: state of the art and future challenges / Manuel Lopes-Lima and other. Biological Reviews, 2015 [Електронний ресурс]. URL:
https://www.researchgate.net/publication/284899646_Conservation_status_of_freshwat er_mussels_in_Europe_State_of_the_art_and_future_challenges (дата звернення 14.03.2023)
Mussel Watch Program [Електронний ресурс]. URL: https://en.wikipedia.org/wiki/Mussel_Watch_Program (дата звернення: 14.03.2023)
NOAA Mussel Watch Program: An Assessment of Contaminants of Emerging Concern in Chesapeake Bay, MD, and Charleston Harbor, SC [Електронний ресурс]. URL: https://coastalscience.noaa.gov/project/mussel-watch-program-assessmentchesapeake-bay-charleston-harbor/ (дата звернення 14.03.2023)
Shelyuk Yu. S. Сomparative assessment of the methods of determining phytoplankton production in water bodies differing in their trophic status and water velocity. Hydrobiol. Journal. 2017, V. 53. № 6, P. 37–48.
Shelyuk Yu. S. Phytoplankton of the Ukrainian Polissia River Ecosystems (2023). International Journal on Algae. 2023. 25 (2), P. 139-156.
Shelyuk Yu. S., Shcherbak V. I. Phytoplankton Structural and Functional Indices in the Rivers of the Pripyat’ and Teterev Basins. Hydrobiol. Jornal. 2018. V. 54, № 3. P. 10–23.
Shelyuk Yu. S. Regularities of primary production formation in river ecosystems (the basins of the Pripyat' and Teterev Rivers, Ukraine). Hydrobiol. Jornal. 2019. V. 55, № 4. P. 38–54.
Sladeček V. System of water quality from the biological point of view. Ergebnisse der Limnol. 1973. V. 7, № 1/4. P. 1–218.
Weber E. Population size and structure of three musselspecies (Bivalvia: Unionidae) in a northeastern German river with special regard to influences of environmental factors. Hydrobiologia. 2005. V. 537. P. 169–183.
Zettler M. L., Jueg U. The situation of the freshwater mussel Unio crassus (Philipsson, 1788) in north-east Germany and its monitoring in terms of the EC Habitats Directive. Mollusca. 2007. Vol. 25. P. 165–174.