ВПЛИВ УДОБРЕННЯ НА ВРОЖАЙНІСТЬ ТА ЯКІСТЬ SOLANUM LYCOPERSICUM L. В УМОВАХ ПРИКАРПАТТЯ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/naturaljournal.9.2024.25

Ключові слова:

томат, гібрид, плоди, удобрення, урожайність, якість, біохімічні речовини

Анотація

У статті висвітлено результати досліджень щодо впливу удобрення на врожайність та якість томату за вирощуванння на кислому дерново-підзолистому ґрунті. Дослідження проводились на дослідному полігоні кафедри лісового і аграрного менеджменту Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Мета досліджень полягала у вивченні впливу різних систем удобрення на врожайність і якість томатів за вирощування на дерново-підзолистому ґрунті Прикарпаття. Методи дослідження: польовий, лабораторний, математичний, статистичний та розрахунковий. Дослідження показали, що на 3-му і 4-му варіантах, де систематично вносили Плантафол Валагро та Rost, було сформовано 6,2 та 6,1 плоди, що в 2,2 рази більше порівняно з контролем. На 90-й день середній приріст кількості плодів становив 3–4 штуки. Найменші значення були зафіксовані у другому варіанті та на контролі (відповідно 5,7 та 5,2 штуки), тоді як найбільша кількість плодів спостерігалася на третьому і четвертому варіантах з внесенням Плантафол Валагро та Rost – 8,9 штуки, що на 60% більше порівняно з контролем. Врожайність томатів значно варіюється залежно від досліджуваних факторів і склала 81,3 т/га, що на 6,2 т/га або 8,3% більше, ніж у контрольному варіанті. Внесення добрив підвищило врожайність на 44,2 т/га, що становить 53,5% порівняно з варіантами без використання добрив. При застосуванні мінеральних добрив разом з обприскуванням Плантафолом, врожайність плодів зросла на 55,4 т/га (58,8%) порівняно з неудобреними ділянками. Використання мінеральних добрив разом з Rost збільшило врожайність на 54,8 т/га (57,1%) порівняно з контролем. Вміст сухої речовини в томатах варіювався від 5,2 до 5,5%, а загальний вміст цукру становив від 3,0 до 3,2%, що відповідало нормі. Найкращі результати щодо вмісту цукру, вітаміну С і сухої речовини в томатах показали системи удобрення N120P70K50+Плантафол та N120P70K50+Rost.

Посилання

Андрусяк Н.О. Економічна ефективність виробництва овочів. Зб. наук. пр. Уманського держ. аграр. ун-ту. 2005. Вип. 61. С. 54–59.

Воробйова Н.В. Адаптивність до умов Лісостепу України та врожайність сортів помідора. Овочівництво і баштанництво. 2021. Вип. 69. С. 72–88.

Куц О.В (2019). Мікробіологічна активність ґрунту за різних систем оптимізації живлення рослин томата. Овочівництво і баштанництво. 2019. Вип. 63. С. 185–193. [Електронний ресурс]. URL: https://vegetablesjournal.com/index.php/journal/article/view/63 (дата звернення 10.03.2024).

Куц О.В., Михайлин В.І., Парамонова Т.В., Рожков А.О., Онищенко О.І., Семененко І.І., Гапон Т.М., Жернова О.С. Вплив різних систем удобрення на насіннєву продуктивність помідору. Овочівництво і баштанництво. 2022. Вип. 72. с. 61–70.

Масло А.В., Гуща М.А., Ромаш Н.З., Масло О.М. Вплив тривалого застосування мінеральних добрив на урожай овочів та вміст нітратів в продукції. Овочівництво і баштанництво. 2003. Вип. 48. С. 284–289.

Сич З.Д., Хареба В.В. Можливості українського овочівництва в умовах глобалізації. Овочівництво і баштанництво. 2004. Вип. 49. С. 3–10.

Улянич О.І. Застосування регуляторів росту при вирощуванні огірків. Зб. наук. праць Уманського ДАУ. Умань, 2005. Вип. 59. С. 242−249.

Хареба В.В., Хареба О.В., Фурман В.А. Стан і проблеми розвитку галузі овочівництва. Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. 2013. Вип. 183 (1). С. 9–14. [Електронний ресурс]. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ nvnau_agr_2013_183%281%29__3 (дата звернення 10.03.2024).

Ingallina C., Sobolev A., Circi S., Spano M., Giusti A., Mannina L. New Hybrid Tomato Cultivars: An NMR-Based Chemicization. Applied Sciences, 2020. 10, 1887. https://doi.org/10.3390/app10051887.

Jiang S.Q., Yu Y.N., Gao R.W., et al. High-throughput absolute quantification sequencing reveals the effect of different fertilizer applications on bacterial community in a tomato cultivated coastal saline soil. The Science of the Total Environment. 2019. 687. Р. 601–609. PMID: 31220714. https://doi.org/10.1016/j.scitotenv.2019.06.105.

Malaker A., Hossain A.K.M., Akter T., Khan Md. Variation in morphological attributes and yield of tomato cultivars. Research in Agriculture Livestock and Fisheries, 2016. № 3. 287. https://doi.org/10.3329/ralf.v3i2.29349.

Pastukhova A., Petrov A., Tsvetkova V., Maslenikova V. The responsiveness of tomato cultivar «spock» on the use of biological and mineral fertilizers. Innovations and Food Safety, 2021. P. 108–116. https://doi.org/10.31677/2072-6724-2020-30-4- 108-116.

Su J.-Y., Liu C.-H., Tampus K., Lin Y.-C., Huang C.-H. Organic Amendment Types Influence Soil Properties, the Soil Bacterial Microbiome, and Tomato Growth. Agronomy. 2022. № 12. 1236. https://doi.org/10.3390/agronomy12051236.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-10-22