ВПЛИВ ПЕРЕДПОСІВНОЇ ОБРОБКИ НАСІННЯ НА БІОМЕТРИЧНІ ПОКАЗНИКИ Й УРОЖАЙНІСТЬ ЗЕРНА ГОРОХУ ПІСЛЯ РІЗНИХ ПОПЕРЕДНИКІВ

Анотація

Потреба в ресурсозбереженні й стабілізації врожаю зерна робить передпосівну обробку насіння гороху інокулянтами та протруйниками важливим елементом адаптивних технологій у Північному Степу України. Метою дослідження було з’ясувати ефективність передпосівної обробки насіння гороху (Pisum sativum L., сорт Мадонна) інокулянтами й фунгіцидними протруйниками, а також їх комбінаціями за різних попередників, установити внесок біометричних елементів продуктивності у варіацію врожайності в умовах північного Степу України. Польові дослідження проводили у 2023–2025 рр. на чорноземі звичайному малогумусовому середньосуглинковому в умовах навчально-дослідного поля ДДАЕУ. Двофакторний експеримент включав фактор А – попередник (пшениця озима, соняшник) і фактор В – передпосівна обробка насіння: без обробки (контроль); фунгіцидні протруйники Вайбранс РФС, Редіго, Сферіко, Авідо (по 1,0 л/т); інокулянти Ризолайн 3,0 л/т + Ризосейв 1,0 л/т; Атува 2,0 л/т + Премакс 0,5 л/т; та їх комбінації з протруйниками. Сівбу проводили в оптимальні строки нормою 1,3 млн схожих насінин/га (міжряддя 15 см) на фоні Р30К30; догляд за посівами відповідав зональними рекомендаціям. Облік: біометричні параметри рослин (висота, кількість бобів, зерен у бобі, маса зерна з рослини), урожайність перераховано на 14% вологості; статистика – дисперсійний аналіз. У сівозміні при розміщенні гороху після пшениці озимої врожайність була на рівні 2,53 т/га; використання протруйників окремо підвищували врожайність на 0,10–0,15 т/га, тоді як інокуляція без протруйника – на 0,20–0,29 т/га. Найвищі показники сформували комбіновані схеми інокулянт + протруйник: Ризолайн + Ризосейв + Вайбранс РФС – 2,90 т/га; з Редіго – 2,88 т/га; зі Сферіко – 2,89 т/га; з Авідо – 2,87 т/га. Приріст урожайності зумовлений переважно зростанням озерненості (3,8–4,2 зернин з боба) та маси зерна з рослини (2,43–2,79 г) за стабільної маси 1000 зерен (215–221 г) і незначного збільшення висоти рослин (1–3 см). Після соняшника базовий рівень урожайності знижувався до 2,28 т/га, однак фактична реакція рослин на інокуляцію та її комбінації була вищою й кращі варіанти досягали 2,66–2,68 т/га, що давало змогу істотно нівелювати негативну післядію попередника. Узгоджені зміни елементів структури врожаю з фактичною прибавкою підтверджують провідну роль підвищення озерненості бобів і маси зерна з рослини в реалізації ефекту біологічної обробки насіння. За оптимальної норми сівби 1,3 млн схожих насінин/га та дотримання регламентованої технології інокуляція в поєднанні з протруйником забезпечувала стабільний приріст урожайності в середньому на 0,25–0,37 т/га, що робить таку схему доцільною як на полі після пшениці озимої, так і після соняшнику. Практично рекомендовано проводити інокуляцію в день сівби (Ризолайн + Ризосейв або Атува + Премакс) у поєднанні з одним із сучасних протруйників (Вайбранс РФС/Редіго/Сферіко/Авідо), дотримуючись сумісності препаратів та умов збереження життєздатності штамів мікроорганізмів, що забезпечує збалансоване поєднання стартового захисту й посиленої симбіотичної азотфіксації.