ВИВЧЕННЯ ПАРАМЕТРІВ ЛИСТКОВОЇ ПОВЕРХНІ ТА ЗАЛЕЖНОСТЕЙ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ ПРОДУКТИВНОСТІ СОЇ (GLICINE HISPIDA) ЗАЛЕЖНО ВІД СОРТУ, ПРОТРУЄННЯ ТА ПЕРЕДПОСІВНОЇ ІНОКУЛЯЦІЇ В УМОВАХ ПОЛІССЯ УКРАЇНИ

Анотація

У статті наведені основні результати дослідження щодо вивчення впливу протруєння насіння та проведення передпосівної інокуляції на листкову поверхню рослин сої залежно від сорту, а також взаємозв’язку між масою бульбочкових бактерій і їх кількістю в умовах Полісся України. Мета дослідження полягала в порівнянні сортових особливостей сої залежно від застосованих агротехнічних заходів – протруєння насіння та передпосівної інокуляції. Матеріалом для проведення експерименту були сорти сої Ментор і Фаворит. Передпосівну інокуляцію насіння проводили препаратом РизоСтарт, протруєння – препаратом Бастіон. Встановлено, що вегетаційний період сорту Ментор був на 10 днів довшим порівняно із сортом Фаворит, що безпосередньо вплинуло на показники висоти рослин і розвиток листкового апарату. Також відмічена висока пряма залежність маси зерна з рослини від кількості бульбочкових бактерій, що підкреслює важливість інокуляції насіння для підвищення продуктивності культури. Висота рослин сої у варіанті без протруєння та інокуляції у фазу цвітіння (BBCH 69) збільшилася на 50,7–41,0% порівняно з фазою бутонізації (BBCH 59). За інокуляції без протруєння приріст становив 61,9–59,3%, у разі застосування протруйника без інокуляції – 60,4–42,9%. У варіантах із комбінованим використанням протруйника Бастіон та інокулянту РизоСтарт висота рослин зросла на 65,7–46,8% порівняно з контрольним варіантом, що свідчить про стимулюючий вплив обох препаратів на розвиток вегетативної маси сої. За результатами досліджень були визначені показники площі листкової поверхні рослин сої на різних фазах розвитку культури. Окрім того, проведено аналіз вегетаційного періоду та побудовано рівняння регресії, яке відображає кореляційну залежність маси зерна з рослини від кількості бульбочкових бактерій на рослині під час фази цвітіння (BBCH 69). Отримані результати підтверджують ефективність застосування протруйника й інокулянту для оптимізації росту, розвитку та продуктивності сої, а також демонструють значення цих агротехнічних заходів для підвищення врожайності культури в умовах Полісся України.