УРОЖАЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛ СОРТІВ СОЧЕВИЦІ ЗАЛЕЖНО ВІД ЕЛЕМЕНТІВ АГРОТЕХНОЛОГІЇ ЗА КЛІМАТИЧНИХ ЗМІН
DOI:
https://doi.org/10.32782/naturaljournal.14.2025.23Ключові слова:
сочевиця, сорт, насіння, гербіциди, забур’яненість посівів, площа листової поверхні, урожайність, ручне прополюванняАнотація
Мета дослідження – визначити вплив гербіцидів на рівень забур’яненості посіву, площу листкової поверхні та продуктивність сортів сочевиці Антоніна, Серпанок, Даринка. Польові випробування виконано на дослідному полі Одеської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства Національної академії аграрних наук у 2023–2025 роках з метою вдосконалення елементів агротехнології вирощування сочевиці на півдні України в умовах кліматичних змін. Дослідне поле розташоване у селищі міського типу Хлібодарське Одеського району Одеської області, 46°29′5″ пн. ш. 30°35′31″ сх. д. Застосування ручного прополювання – найефективніший метод для забезпечення максимальної індивідуальної продуктивності рослин сочевиці, але і найбільш затратний. Для боротьби із сегетальною рослинністю на посівах сочевиці серед варіантів внесення гербіцидів найбільш ефективним є використання суміші гербіцидів д. р. імазамокс + д. р. бентазон. Для підвищення фотосинтетичної діяльності сортів сочевиці доцільно використовувати суміші гербіцидів д. р. імазамокс + д. р. бентазон, що забезпечує площу листкової поверхні у фазу цвітіння 31,9–32,2 тисячі м2/га. Максимальна площа листової поверхі спостерігалась в сорту Даринка за ручного прополювання: 20,9 тисячі м2/га (фаза гілкування) – 35,8 тисячі м2/га (фаза цвітіння). Максимальна врожайність насіння сочевиці сорту Даринка була отримана на експериментальних ділянках, де застосовувалися гербіциди в комбінації д. р. імазамокс + д. р. бентазон і ручна прополка. У середньому протягом років досліджень, за застосування гербіцидів у комбінації д. р. імазамокс + д. р. бентазон, показник урожайності становив 2,49 т/га, що перевищує контроль на 0,56 т/га, або на 29,11 %. Застосування окремо гербіциду д. р. імазамокс підвищило врожайність на 0,24 т/га, або на 12,4%, гербіциду д. р. бентазон – на 0,48 т/га, або на 24,8%. Максимальний рівень врожайності насіння сорту Даринка спостерігався на ділянці з ручною прополкою – 2,55 т/га, приріст урожайності – 0,62 т/га, або 32,1%.
Посилання
Вожегова Р.А., Лавриненко Ю.О., Малярчук М.П. Методика польових і лабораторних досліджень на зрошуваних землях. Херсон : Д.С. Грінь, 2014. 286 с.
ДСТУ 7863:2015 Якість ґрунту. Визначення легкогідролізного азоту методом Корнфілда. [Електронний ресурс]. URL: https://online.budstandart.com/ua/catalog/doc-page.html?id_doc=62745 (дата звернення: 02.10.2025)
ДСТУ 4115-2002 Ґрунти. Визначання рухомих сполук фосфору і калію за модифікованим методом Чирикова. [Електронний ресурс]. URL: https://online.budstandart.com/ua/catalog/doc-page?id_doc=58863 (дата звернення: 05.10.2025)
ДСТУ 4117:2007 Зерно та продукти його переробки. Визначення показників якості методом інфрачервоної спектроскопії. [Електронний ресурс]. URL: https://online.budstandart.com/ua/catalog/doc-page.html?id_doc=85620 (дата звернення: 02.10.2025)
Лавренко С.О. Гридякіна О.М. Урожайність зерна та ефективність використання вологи рослинами сочевиці залежно від строків сівби в умовах півдня України. Шляхи підвищення ефективності зрошуваного землеробства. 2014. № 56–2. С. 31–36.
Методика державного сортовипробування сільськогосподарських культур. Вип. 1. Загальна частина / ред. : В.В. Волкодав ; Держ. коміс. України з випробування та охорони сортів рослин. Київ, 2000. 100 c.
Січкар В.І., Орехівський В.Д., Кривенко А.І., Маматов М.О., Соломонов Р.В. Особливості біології розвитку сочевиці. Вісник Харківського національного аграрного університету. Серія «Рослинництво, селекція і насінництво, плодоовочівництво і зберігання». 2018. Вип. 1. С. 190–202.
Польовий А.М., Божко Л.Ю., Барсукова О.А., Гончар К.В. Вплив змін клімату на формування врожаю сочевиці в Південному Степу України. Зелене повоєнне відновлення продовольчих систем в Україні : збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції, м. Одеса, 26 січня 2023 р. Одеса, 2023. С. 76–83.
Gaur P.M., Samineni S., Krishnamurthy L., Kumar S., Ghanem M.E., Beebe S., Rao I., Chaturvedi S.K., Basu P.S., Nayyar H. High temperature tolerance in grain legumes. Legume Perspect. 2015. Vol. 7. P. 23–24.
Kaale L.D., Siddiq M., Hooper S. Lentil (Lens culinaris Medik) as nutrient’rich and versatile food legume: A review. Legume Science. 2023. Vol. 5(2). P. 169.
Kumar J., Gupta D.S., Tiwari P. Lentil Breeding in Genomic Era: Present Status and Future Prospects. Accelerated Plant Breeding; Food Legumes. Cham, Switzerland : Springer, 2020. Vol. 3. P. 193–209.
Nurbekow R. Kazakhstan intends to become world’s fourth largest lentils exporter. Kazinform. Intern. News Agancy. 12 September 2017. [Електронний ресурс]. URL: https://www.inform.kz/en/kazakhstan-intends-to-become-world-s-fourth-largest-lentils-exporter-a3064034 (дата звернення 01.09.2025).
Peshuk L.V., Prykhodko D.Y. New technologies. artificial meat as a new source of protein products in the nutrition of modern people. Journal of Chemistry and Technologies. 2023. Vol. 31. № 3. Р. 611–626. https://doi.org/10.15421/jchemtech. v31i3.288736
Sichkar V.I., Kryvenko A.I., Solomonov R.V. Lantil in world and Ukraine: current state and prospect. Journal of Native and Alien Plant Studies. 2020. Vol. 16. P. 178–193.
Silva-Perez V., Shunmugam A.S.K., Rao S., Cossani C.M., Tefera A.T., Fitzgerald G.J., Armstrong R., Rosewarne G.M. Breeding has selected for architectural and photosynthetic traits in lentils. Frontiers in Plant Science. 2022. Vol. 13. P. e925987.
Shrestha S., van’t Hag L., Haritos V.S., Dhital S. Lentil and Mungbean protein isolates: Processing, functional properties, and potential food applications. Food hydrocolloids. 2023. Vol. 135. P. 108142.
Sydiakina O.V. Current state and prospects of lentil production. Таврійський науковий вісник. 2024. № 137. C. 214–223. https://doi.org/10.32782/2226-0099.2024.137.27
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
