РЕАКЦІЯ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ МУДРІСТЬ ОДЕСЬКА НА КОМПЛЕКСНІ ПРЕПАРАТИ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/naturaljournal.17.2026.18

Ключові слова:

зернова продуктивність, мінеральне живлення, NPK, полікомпонентні препарати, осінній розвиток, структура врожаю, посушливі умови, північний Степ

Анотація

В умовах північного Степу України реалізація продуктивного потенціалу пшениці м’якої озимої істотно залежить від поєднання мінерального живлення, водного режиму та застосування фізіологічно активних речовин. У сучасних технологіях найбільш активно використовуються комплексні (полікомпонентні) препарати, що поєднують поживні, регуляторні та антистресові компоненти і здатні підтримувати фізіологічний стан рослин у критичні періоди органогенезу. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю підвищення та стабілізації врожайності пшениці озимої за посушливих умов, коли дефіцит продуктивної вологи обмежує кущення, засвоєння елементів живлення та налив зерна. Метою роботи було оцінити ефективність поєднання різних фонів мінерального живлення з комплексними препаратами у технології вирощування пшениці озимої сорту Мудрість Одеська та встановити їх вплив на формування урожайності і елементів структури врожаю. Дослідження проведено у польовому досліді на дослідному полі Дніпровського державного аграрно-економічного університету протягом 2023–2025 рр. Схема досліду включала 10 варіантів: контроль без добрив і препаратів; фонові елементи удобрення (P10 та N45P45K45 в основне внесення) і підживлення N30 по мерзло-талому ґрунту; а також комбінації з препаратами ВітаСтар PK+S (Вітастар), Антистрес, Поліамід, Дефенс та лінійкою NewPlant iQ (NEO, Стимулін, UNI), що застосовувалися у різні строки. Оцінювали стан рослин на час припинення осінньої вегетації, елементи структури врожаю (продуктивний стеблостій, маса зерна з колоса, маса 1000 насінин) та урожайність зерна з перерахунком на стандартну вологість 14%. Встановлено, що у фазу припинення осінньої вегетації визначальним чинником формування біометричних показників був рівень фонового мінерального живлення: за повного удобрення N45P45K45 у поєднанні з підживленням N30 маса 100 абсолютно сухих рослин зростала до 4,7–4,8 г, висота – до 13,7–14,3 см, формувалися вузлові корені (1,8–1,9 шт.) і оптимальні параметри залягання вузла кущення (0,8–1,0 см), що створювало передумови для кращої перезимівлі. За середніми показниками 2024–2025 рр. максимальну урожайність забезпечила схема N45P45K45 (основне) + Вітастар (передпосівне) + Антистрес (восени) + N30 (по мерзло-талому ґрунту) + Поліамід (навесні) – 3,93 т/га, що на 1,88 т/га перевищувало контроль. Близький результат отримано на варіанті N45P45K45 + N30 (3,90 т/га). Мінімальний фон удобрення P10 + N30 забезпечував 3,65 т/га; поєднання цього фону з комплексом препаратів підвищувало урожайність до 3,68 т/га. Варіанти, де застосовували переважно препарати без мінеральних добрив, у середньому не забезпечували істотної прибавки та в окремих випадках знижували урожайність.Наукова новизна полягає у комплексній оцінці ефективності полікомпонентних препаратів на різних фонах мінерального живлення за умов дефіциту вологи та у встановленні кількісного внеску технологічних комбінацій у формування продуктивного стеблостою і кінцевої урожайності. Практична значущість результатів полягає в обґрунтуванні доцільності застосування комплексних препаратів як складової інтегрованої системи живлення; максимальний ефект досягається за достатнього забезпечення NPK і раціонального поєднання підживлення N30 з препаратами антистресової та стимулювальної дії.

Посилання

Vernera, I.Ye. (2024). Statystychnyi shchorichnyk Ukrainy za 2024 r. [Statistical Yearbook of Ukraine 2024]. Kyiv: Derzhstat Ukrainy, 268 p. [in Ukrainian/English].

Viniukov, O.O., Bondareva, O.B., & Chuhrii, H.A. (2018). Osoblyvosti realizatsii potentsialu produktyvnosti sortiv pshenytsi ozymoi v ahroklimatychnykh umovakh Donetskoi oblasti [Peculiarities of realization of winter wheat cultivar productivity potential under agroclimatic conditions of Donetsk region]. Tavriiskyi visnyk [Tavriiskyi Herald], 102, 9–14. [in Ukrainian].

Yeshchenko, V.O., Kopytko, P.H., Opryshko, V.P., & Kostohryz, P.V. (2005). Osnovy naukovykh doslidzhen v ahronomii [Fundamentals of scientific research in agronomy]. Kyiv : Diia, 288 p. [in Ukrainian].

Zaiets, S.O., Onufran, L.I., Yuziuk, S.M., et al. (2024). Vplyv riznykh system biolohichnoho zakhystu roslyn na vrozhainist ta yakist zerna pshenytsi ozymoi v orhanichnomu zemlerobstvi [Influence of different biological plant protection systems on grain yield and quality of winter wheat in organic farming]. Ahrarni innovatsii [Agrarian Innovations], 23, 61–68. https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2024.23.11 [in Ukrainian].

Pospielova, H.D., Kovalenko, N.P., & Pospielov, S.V., et al. (2024). Efektyvnist zastosuvannia biopreparativ na pshenytsi ozymii [Efficiency of biopreparations application on winter wheat]. Scientific Progress & Innovations, 27(4), 37–42. https://doi.org/10.31210/spi2024.27.04.07 [in Ukrainian].

Cherenkov, A.V., et al. (2014). Suchasni tekhnolohii vyroshchuvannia pshenytsi ozymoi v zoni Stepu [Modern technologies of winter wheat cultivation in the Steppe zone]. Dnipro : Instytut silskoho hospodarstva stepovoi zony NAAN Ukrainy, 115 p. [in Ukrainian].

Khomina, V.Ya., & Sheiko, D.V. (2023). Elementy biolohizatsii yak zasib polipshennia tekhnolohichnykh pokaznykiv ta yakisnoho skladu zerna pshenytsi ozymoi [Elements of biologization as a means of improving technological indicators and qualitative composition of winter wheat grain]. Podilskyi visnyk: silske hospodarstvo, tekhnika, ekonomika [Podilskyi Herald: Agriculture, Engineering, Economics], 2, 45–52. https://doi.org/10.37406/2706905220232.5 [in Ukrainian].

Sheiko, D.V. (2023). Fotosyntetychnyi potentsial sortiv pshenytsi ozymoi zalezhno vid sposobiv zastosuvannia biolohichno aktyvnykh preparativ v umovakh Zakhidnoho Lisostepu [Photosynthetic potential of winter wheat varieties depending on application methods of biologically active preparations under Western Forest-Steppe conditions]. Ahrarni innovatsii [Agrarian Innovations], 19, 96–102. https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2023.19.18 [in Ukrainian].

Yurchenko, S.O., & Palaziuk, B.O. (2025). Vplyv mikoryznoho preparatu na formuvannia urozhainosti zerna pshenytsi miakoi ozymoi (Triticum aestivum L.) [Influence of a mycorrhizal preparation on grain yield formation of soft winter wheat (Triticum aestivum L.)]. Tezy dopovidei I Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii [Abstracts of the 1st International Scientific and Practical Conference] (pp. 21–23). Poltava: PDAU. [in Ukrainian].

Calvo, P., Nelson, L., & Kloepper, J. W. (2014). Agricultural uses of plant biostimulants. Plant and Soil, 383(1–2), 3–41. https://doi.org/10.1007/s11104-014-2131-8 [in English]. du Jardin, P. (2015). Plant biostimulants: definition, concept, main categories and regulation. Scientia Horticulturae, 196, 3–14. https://doi.org/10.1016/j.scienta.2015.09.021 [in English].

Lozowicka, B., Iwaniuk, P., Konecki, R., Kaczynski, P., Kuldybayev, N., & Dutbayev, Y. (2022). Impact of diversified chemical and biostimulator protection on yield, health status, mycotoxin level, and economic profitability in wheat (Triticum aestivum L.) cultivation. Agronomy, 12(2), 258.https://doi.org/10.3390/agronomy12020258 [in English].

Pathak, D., Suman, A., & Dass, A., et al. (2024). Enhancing wheat growth and nutrient content through integrated microbial and non-microbial biostimulants. Physiologia Plantarum, Vol. 176, Is. 5. e14485. https://doi.org/10.1111/ppl.14485 [in English].

Sharma, S., Kandel, N., Chaudhary, P., & Rai, P. (2020). A review on integrated nutrient management on wheat (Triticum aestivum L.). Reviews in Food and Agriculture, 1(1), 32–37. https://doi.org/10.26480/rfna.01.2020.32.37 [in English].

Vyshnevskyi, V. I. (2025). Climate Change in Ukraine and Its Consequences. Journal of Landscape Ecology, 18(4), 150–174. https://doi.org/10.2478/jlecol-2025-0032 [in English].

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-05-29