ВПЛИВ СКИДУ ЗВОРОТНИХ ВОД ШАМРАЇВСЬКОГО РОДОВИЩА ГРАНІТІВ НА ФІТОРІЗНОМАНІТТЯ ДОЛИНИ РІЧКИ РОСТАВИЦЯ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/naturaljournal.9.2024.34

Ключові слова:

фітоценози, рослинність, ксерофітизація, кар’єр, викиди

Анотація

Стаття присвячена взаємозв’язку між скидами зворотних вод під час видобування граніту із Шамраївського родовища та фітоценотичним різноманіттям фрагменту долини річки Роставиця. Метою статті є встановлення впливу скиду зворотних вод Шамраївського родовища гранітів на фіторізноманіття долини річки Роставиця. Відповідно до мети були поставлені такі завдання: класифікувати рослинність долини річка Роставиця в районі скиду зворотних вод із Шамраївського родовища гранітів; визначити різноманітність рослинних угруповань долини річки Роставиця в районі скиду зворотних вод із Шамраївського родовища гранітів. встановити вплив скиду зворотних вод Шамраївського родовища гранітів на фіторізноманіття долини річки Роставиця. Матеріалами дослідження є стандартні геоботанічні описи, створені напівстаціо- нарним та маршрутно-експедиційним способами. Описана рослинність класифікована відповідно до сучасних вимог школи Браун Бланке. У результаті дослідження встановлено, що рослинність досліджуваної території належить до 20 класів, 31 порядок, 49 союзів, 97 асоціацій, визначених за системою Браун Бланке. Найвище фітоценотичне різноманіття мають класи рослинних угруповань Phragmiti-Magnocaricetea (16%), Molinio-Arrhenatheretea (15%) та Artemisietea vulgaris (12%). Фітоценотичне різноманіття досліджуваного фрагменту долини річки Роставиці відносно високе. Його частка, порівняно із рослинністю усієї долини річки Рось, куди впадає Роставиця, становить 91% щодо класів рослинності, 84% порядків, 84% союзів та 73% асоціацій. Рослинність долини річки Роставиця в районі Шамраївського родовища гранітів формує 8 раритетних оселищ занесених до 4 Резолюції Бернської конвенції. Природна водна рослинність у водоймі відстійнику знижує рівень нітровмісних сполук, утворених в результаті поглинання водою залишків вибухових речовин. Вплив скидів зворотних вод на довкілля в цілому і на фітоценотичне різноманіття зокрема залежить від технології видобування корисних копали.

Посилання

Дубина Д.В. Продромус рослинності України. Київ : Наукова думка, 2019. 784 с.

Куземко А.А. Рослинність долини річки Рось: синтаксономія, антропогенна динаміка, охорона. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України. Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України, Київ, 2003. 21 с.

Тимченко А.Ю., Хом’як І.В. Автогенні сукцесії в екосистемах гірничих виробок в долині річки Гуйва. Біологічні дослідження – 2019: збірник наукових праць. Житомир : «Полісся». 2019. С. 353–354.

Хом’як І.В. Синтаксономія відновлюваної рослинності кар’єрів Центрального Полісся. Український ботанічний журнал. 2023. № 79 (3). С. 142–153. https://doi.org/10.15407/ukrbotj79.03.142

Хом’як І.В., Брень А.Л., Медвідь О.В., Хом’як А.К., Максименко І.Ю. Динаміка рослинності суходолу на території кар’єрів як модель постмілітарного відновлення дикої природи. Український журнал природничих наук. 2023. № 5. С. 61–69. https://doi.org/10.32782/naturaljournal.5.2023.7.

Хом’як І.В., Василенко О.М., Гарбар Д.А., Андрійчук Т.В., Костюк В.С., Власенко Р.П., Шпаковська Л.В., Демчук Н.С., Гарбар О.В., Онищук І.П., Коцюба І.Ю. Методологічні підходи до створення інтегрованого синфітоіндикаційного показника антропогенної трансформації. Екологічні науки. 2020. № 5 (32). T. 1. С. 136–141. https://doi.org 10.32846/2306-9716/2020.eco.5-32.19.

Якубенко Б.Є., Попович С.Ю., Устименко П.М., Дубина Д.В., Чурілов А.М. Геоботаніка: методичні аспекти досліджень. Київ : Ліра, 2020. 316 с.

Bischel H.N., Lawrence J.E., Halaburka B.J., Plumlee M.H., Bawazir A.S., King J.P., McCray J.E., Resh V.H., Luthy R.G. Renewing Urban Streams with Recycled Water for Streamflow Augmentation: Hydrologic, Water Quality, and Ecosystem Services Management. Environmental Engineering Science. 2013. Vol. 30 (8). Р. 455–479.

Helgeson T. A Reconnaissance-Level Quantitative Comparison of Reclaimed Water, Surface Water, and Groundwater. Alexandria, VA: WateReuse Research Foundation, 2009. 141 p.

Hennekens S. Turboveg for Windows. 1998–2007. Version 2. Wageningen: Inst. voor Bos en Natuur, 2009. 84 p.

Mosyakin S.L., Fedoronchuk M.M. Vascular Plants of Ukraine: а Nomenclatural checklist. Kiev, National Academy of Sciences of Ukraine M.G. Kholodny Institute of Botany, 1999. 345 p.

Voulvoulis N. Water reuse from a circular economy perspective and potential risks from an unregulated approach. Current Opinion in Environmental Science & Health. 2018. Vol. 2. P. 32–45.

Westhoff V., Maarel E. van der. The Braun-Blanquet approach. Handbook of Vegetation Science. Part V: Ordination and Classification of Vegetation. Ed. By R.H. Whittaker. The Hague, 1973. P. 619–726.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-10-22